Глава 21: Священна Гора. Відхід у тінь

Глава 21: Священна Гора. Відхід у тінь
Освіта та статус Сари, здобуті в Массілії, обернулися для сім’ї новою бідою. Вона стала надто помітною: юна красуня, яка блискуче володіла мовами та науками, привернула увагу тих, кого слід було побоюватися найбільше. На неї почали відверто задивлятися римські чиновники та знатні мужі імперії. Для них вона була лише рідкісним і ласим трофеєм, який вони намірилися здобути за будь-яку ціну.
Магдалина шкірою відчувала наростаючу загрозу. Вона розуміла: якщо ці люди почнуть копати глибше і дізнаються, чия кров тече в жилах Сари насправді, на них усіх чекає неминуча загибель. Ризик став запредельним. Потрібно було негайно зникати, поки римська хватка не зімкнулася на їхньому горлі.
Сім’я була змушена залишити все і таємно покинути місто під покровом ночі. Весь міський блиск залишився в минулому — вони повернулися до звичного життя свого народу. Табори народу Ромен негайно прийшли на допомогу: приховуючи сліди та охороняючи свою Сулані, вони допомогли сім’ї знайти нове, надійне місце проживання.
Цим місцем стала Священна Гора, поросла густим, непрохідним лісом. Тут, у глибокій печері, прихованій від сторонніх очей, вони почали своє нове життя. Місцеві жителі оминали ці нетрі стороною, вважаючи їх обителлю духів, що стало найкращим захистом для втікачів. Табір встав табором біля підніжжя, ставши живим щитом для своїх пань. Саме в цій скелі Магдалина і Сара знайшли довгоочікуваний спокій. Тут, у тиші каменів і далеко від загребущих очей Риму, Сара продовжувала зберігати мудрість свого народу, захищена вірністю народу Ромен.
Все, що ви прочитали вище, є лише циганською легендою, яка передавалася нашими предками з уста в уста у вогнищ. Я не претендую на церковні канони чи офіційну історичну правду. Усі персонажі та події є художнім втіленням народних переказів; будь-які збіги з реальними історичними фактами, судовими процесами чи особистостями випадкові та не мають на меті спотворити визнану історію.