Глава 18: Сакральний Шифр

Глава 18: Сакральний Шифр
Джерела: Циганські легенди та перекази народу Ромен.
Сара увійшла в печеру, дбайливо несучи на руках немовля. За нею слідом зайшли дві родички Марії, які були свідками обряду на березі. У печері пахло травами та димом, було тепло і тихо. Сара підійшла до Марії та передала їй сонний згорток. Та обережно поклала внучку поруч із Магдалиною, яка нарешті відкрила очі й потягнулася до дочки.
Марія торкнулася руки невістки:
— Прокинулася… Пора дати їй ім’я, Магдалино. Дитина має увійти у світ під своїм ім’ям.
Магдалина притиснула до себе дочку і тихо, але твердо вимовила:
— Її ім’я — Тамар.
Сара, що стояла в колі світла від багаття, уважно подивилася на них і ступила вперед. Її важкі моніста тихо звякнули в такт руху.
— Тамар — це ім’я твоєї крові, і воно видасть її в першому ж місті, — сказала вона серйозно. — Послухай мене, Магдалино. Щоби врятувати її, ми маємо обманути світ. Нехай усі навколо — і в таборах, і в містах — думають, що це моя дитина. Я оголошу, що народила її сама, і назву її на свою честь — Сарою.
Сара нахилилася нижче, і її темні очі блиснули хитрістю:
— Для всіх це виглядатиме просто: циганка Сара назвала дочку Сарою. Ніхто не шукатиме принцесу в дівчинці, яку мати кличе своїм ім’ям. Ми дамо їй подвійне ім’я — Сара-Тамар.
Магдалина завмерла, усвідомлюючи глибину цього задуму. А Сара продовжувала, ледь помітно усміхаючись:
— Але в цьому і є велика таємниця. Навіть приховуючи її, ми говоримо правду. Стародавніми мовами моє ім’я означає «Принцеса». І як би ми її не назвали — Сара чи Тамар — для тих, хто знає суть, вона назавжди залишиться Принцесою Тамарою. Ми сховаємо її велич за звичайнісіньким ім’ям, і ця правда стане її найнадійнішою бронею.
Магдалина подивилася на дочку, потім на Сару, і в її очах блиснули сльози вдячності. Вона зрозуміла, що Сара щойно запропонувала розділити з нею не лише кров, а й саме життя, укривши дитину своїм ім’ям як щитом.
— Нехай буде так, — прошепотіла вона. — Сара-Тамар. Моя дочка під твоїм ім’ям і під твоїм захистом.
Сара торкнулася чола немовляти кінчиками пальців. Тепер усіма дорогами йтиме звістка про маленьку циганку Сару, поки всередині неї зрітиме сила великої Тамар.
Все, що ви прочитали вище, є лише циганською легендою, яка передавалася нашими предками з уста в уста у вогнищ. Я не претендую на церковні канони чи офіційну історичну правду.