Глава 10 Рада, зламаного столу

Глава 10 Рада, зламаного столу

В круглій кімнаті, знову стало галасливо. Сильні світу цього, займали свої місця, за круглим столом. Це лише форма і ніякої рівності за ним, дехто з них, володів більшою силою та владою і комусь, доводилося миритися з цим, виконуючи усі їх забаганки. Якраз так, працює Альянс, де всього два представники, знаходилися тут, вирішуючи життя шести, хоча, скоро буде лише п’яти. Хоч територія Факірів і оточена Альянсом, та вони автономні і це, колись зміниться, коли вони захоплять їх технології і знання.

Авалон через свою могутність та велику територію, був самостійний, та мав торгові стосунки з Наваррою. Та по-більшому, це все через втрачені технології. У флотах Авалона, було три кораблі, які побудовані геть не тут, далеко звідси в темряві космосу, для інших бойових дій, де потрібна максимальна розруха. Та кажуть, у них є ще один, та він вже не людський. Та їх солдати, озброєні куди краще і їх знання, завжди зберігаються.

Наварра же, знаходиться між ними, та живе своєю торгівлею. Та кажуть, їх правителька може передбачати майбутнє. У них теж, є потужні кораблі, ви знаєте їх як Ржанки, потужні швидкісні винищувачі. Та більше, їм допомагає розташування, напасти на них, це означає пройти територію, Амбросії чи Авалона, котрим, краще щоб між ними, була вільна територія для торгівлі, без шпіонажу та злоби.

Останній член ради, зайняв своє місце. Тепер, там було сім тіней.

- Ну що же, дорогі мої. Гарні новини, ми змогли захопити дівчисько. Тепер, сподіваюся, ми можемо отримати нашу винагороду? - раділа Наварка

- Рано святкувати! Амбросія розбила ваші війська і корабель в їхніх руках! А як, Ви маєте пам’ятати, якщо ваші ігри, ще не вимили ваш розум, корабель, нам теж потрібен. І як, ви хочете його отримати? Лавр, може сховати його, або розібрати і що нам тоді робити? - закричав Сакс.

- Дійсно, та щось не пам’ятаю нащо він нам. Здаєтьс дівчиська досить, для зняття замка? - недбало кинула Наварка.

- Неважливо! Вона у нас, ми випитаємо з неї, Усе! Вона принесе нам свій корабель, чи що нам там потрібно! Як пройде через мої руки, то все зробить! - радістно представив процес Бургендець.

- Головне, що вона у нас. Далі розберемося. Та треба зібрати весь флот, аби дістати корабель. Мої найманці, будуть розіслані по всім куткам і через декілька годин, днів а може тижнів. Якраз вистачить часу, щоб відчинити замок та розібратися. - уже планував Сакс.

- Мовчати. - по столу був нанесений удар.

- Так. Я згоден, що не можна ділити шкуру, не убитого птаха. Містер Аріф, вона у вас, то повідайте нам, в якому вона стані і що, нам ще потрібно. Ви в цьому плані, найліпший. Старовинна техніка, це ваша справа, а ми лише... - Альбіонець покрутив сигару в руці. - Я би сказав користувачі, та ліпше буде споживач. Прошу вас.

- Дякую. Так, Єлизовета Тіч, зараз знаходиться в нас. Сказати точно, коли вона прибуде у Славію, не можу, через таємність та зміни курсу з кораблями.

- Ви нам недовіряєте? - закричав Бургундець.

- Це так безглуздо, з вашого боку, - кинула Наварка.

- Ви двоє, цить! Так треба! - гаркнув Сакс.

- Вибачте, продовжуйте. - навколо Альбіонця, збиралися кола диму.

- Мені байдуже на їх слова. Це дорослі, в дитячих тілах, їх розум, вже деградує і через одне може два рази, стануть овочами.

- Давайте без особистого. - втрутився Альбіонець.

- Лише констатація фактів, від інженера. Повернімося, до справи. Тіч в нас і в доброму стані, зараз знаходиться уві сні.

- То Я, прибуду туди, та особисто пров...

Новий удар по столу, що Бургундець, підстрибнув та побілів від жаху, який його охопив.

- Та вона лише частина. Потрібен ключ, що зберігався у неї. - продовжив Аріф, доки знову не перебили.

- То як нам його отримати? - знову Наварка.

- Замовкніть! - не витримав Аріф.

- І правда, ми же не гої, щоб гризтися за кістки. Давайте шанувати одне одного. - Альбіонець, намагався бути голосом розуму, та йому явно не подобалося тут.

- То можу продовжити? Ніхто не проти?

Грізно питав Аріф, з металевими нотками в голосі. Ніхто нічого не мовив, лише пригубили бокали, що були перед ними.

- Гаразд. Та давайте переведемо розмову в інше русло, - Аріфу набрид цей цирк. - Наш новий член, прдовжить далі.

З за столу, піднялася людина, наче легкий пух на бризі, він покинув своє крісло.

- Дякую, за цю щедрість. Вам непотрібно боятися, чи переживати, через володаря Лавра. В нього, лише один корабель, решта, флоту під моїм контролем. А хрестоносці, готові нанести удар по ньому, як тільки ви забажаєте. Я так зрозумів, що вам потрібна річ з корабля. Віддайте наказ і мої люди, здобудуть це, і неважливо на ціну.

- Неважливо на ціну? Чим ти їх обробляєш? Наркотик, імпланти, промивка чи просто гіпноз? - цікавився Сакс.

- Ні, це все грубі методи. Для них, головне чиста Віра в Бога їхнього Лавра! - заспівав Антвіній.

- То, ви кажете, що вони підуть проти Лавра, але їх буде вести сліпа віра в нього? Я вас правильно зрозумів? - питав Альбіонець.