Розділ 22. Напад

За десять хвилин, Фернандо стояв на шканцях, готовий прийняти бій. Пірати, які розраховували на раптовість, пішли в атаку вночі. Два кораблі наблизились до форту, три заблокували вхід у гавань.

   Перший корабель відкрив вогонь по форту. За ним другий. Та, сплячий до цього моменту, форт знайшовся чим відповісти. Ядра пробили обшивку борту, на одному з піратських кораблів.

   Та відповідь нападників не забарилася. Вони почали жорстоко обстрілювати форт.

   А тим часом ще два кораблі входили до гавані. Лише один, вочевидь, головний, залишався на місці.

   — Авелар, вирішив відправити ці кораблі на смерть. Щоб потім, коли битва буде вирішена, спокійно увійти. — мовив до Фернандо Альфред, він як завжди в такі моменти, був поруч.

   Пірати, вдало маневрували біля форту, завдавали все більшої шкоди. Але й захисники форту ледь не пустили на дно один корабель.

   Та незабаром форт перестав відповідати. Пірати зробили кілька влучних пострілів, і остаточно його  зруйнували.

   Фернандо подивився на фрегат, що стояв поруч, і вилаявся. На ньому вже розпустили вітрила і підняли якір. За задумом він, як і корабель Фернандо, не мав вступати у бій на самому початку.

   Але його молодий і пихатий капітан вирішив по-іншому. До того, він не довіряв Фернандо.

   За п'ятнадцять хвилин фрегат опинився на відстані гарматного пострілу з ворожими кораблями та вступив у бій.

   Фернандо дратувало те, що фрегат може перешкодити гарматам на березі стріляти по ворогам.

   Та фрегат вже першим залпом потопив зранений фортом корабель. Але інші три судна хоч і поступалися в озброєнні, мали кращу маневровість. Хоча спочатку здавалось, що фрегат візьме верх над ними. 

   Але, хоча він і потріпав супротивникам вітрила, отримав у відповідь,  спалахнув і почав повільно йти на дно. Солдати рятувалися як могли. Хтось стрибав у човен, а хтось намагався доплисти до берега. Пірати, захоплені легкою перемогою, виловили товаришів із загиблого судна. Направили кораблі до берега і висадили десант у човни.

   Та не встигли човни наблизитись до берега, як незрозуміло звідки почулися залпи.

   Баркас і два човни розбиті. Ядра пробили обшивку одного з кораблів, іншому знесли грот щоглу та палубні надбудови. А третій почав маневрувати, щоб уникнути обстрілу, але незабаром сів на мілину.    Пірати були в розпачі. Але нарешті почули постріли та вибухи з іншого боку міста.

   Це означало лише одне. Загін, що висадився раніше, досяг міста. Тепер захисникам доводилося одночасно битися на морі та біля стін.

   Більшість багатіїв та впливових вельмож міста на той час виїхали. Але сам губернатор залишився і хоробро керував обороною.

Його військовий досвід знадобився в цей скрутний момент.

   Настав час і Фернандо вести свій корабель на супротивників. Пірати спочатку прийняли його корабель за торгове судно. Капітан одного з кораблів навіть сказав помічникові

   — Послухай Роже, а чи не ця балія втікла від нас нещодавно.

   — Ну, тепер ми приберемо собі все, що знайдемо в трюмах.

   І лише, коли ця балія рухалася в їхній бік, зрозуміли, що це зовсім не торговельний кораблик. "Нестримний" без особливих проблем розібрався з першим кораблем. Декілька залпів лівим бортом і противник йде на дно. Поворот оверштаг, і зовсім скоро, зблизився з іншим кораблем.

   Однак його капітан, старий морський вовк Анрі Рутен виграв у »Нестримного« вітер, та намагався зайняти більш вигідну позицію. Якби Фернандо не розгадав маневр супротивника, правий борт його корабля опинився б під прицілом гармат супротивника. Але своєчасно зроблений маневр не дозволив ворогові завдати шкоди «Нестримному»

«Бик» як називався, корабель Рутена почав віддалятися від супротивника, ледь не сівши на мілину.

   Добре, що Фернандо узяв на борт «Нестримного» старого лоцмана. Він знав прибережні води, як п'ять своїх пальців. Без проблем провів флейт через мілини, і небезпечні рифи, на які узбережжя було багате.

    «Нестримний» майже наздогнав "Бика". Той першим вистрелив по супротивнику. Але невдало.

   А поки каноніри перезаряджали гармати, відповів «Нестримний». Корабель здригнувся, коли випустив ядра з усього борту. Противник залишився без щогли, і пробоїни в обшивці тепер загрожували потопленням. "Бик" зробив кілька залпів у відповідь. Але вони знову не досягли мети.

   Тим часом залпи та вибухи з боку міста майже вщухли. Ворог, який йшов усіма силами вперед, зупинений.

   Їхній бойовий дух був зламаний, коли вони дізналися  про поразку на морі.

   Частину це тільки роздратувало, і вони люто атакували ворота. А частина розбіглася, сподіваючись врятуватися від полону та можливої ​​шибениці.

   Невеликій кількості піраті все ж вдалося прорватися в місто. Захисники зустріли їх картеччю та камінням.

   Добру послугу зробили індіанці тапі. Декілька разів вони атакували загін піратів, який намагався дістатись міста через сельву. А коли лиходії почали штурмувати Олінду, багате містечко у двох милях від Ресіфі, то з чагарників обстрілювали піратів стрілами.