Таємниці минулого
Глава 2
— Алісо!
Олеся помітила її ще здалеку й одразу кинулася назустріч.
— Боже, як же я рада тебе бачити! — вигукнула вона, міцно обіймаючи подругу.
— І я тебе! — Аліса усміхнулася у відповідь. — Ти зовсім не змінилася. Хоча ні, стривай… Тепер у тебе вигляд людини, яка знає, що таке не спати ночами.
— Ой, навіть не починай! — засміялася Олеся. — Якби ти знала, скільки всього я можу розповісти про материнство.
— Для цього ми і зустрілися. Сьогодні ти розповіси мені абсолютно все.
— Домовилися. Але за однієї умови: ти теж нічого не приховуватимеш.
Аліса на мить завмерла, проте швидко повернула собі невимушений вигляд.
— Звісно. Що я можу приховувати?
— О, люба, я знаю тебе надто добре, щоб повірити в цю невинну усмішку.
Дівчата розсміялися й попрямували до закладу, де колись проводили вечори, обговорюючи все на світі.
#1491 в Жіночий роман
#5621 в Любовні романи
Відредаговано: 17.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
