Таємниці маєтку Лучанських

«За високим камяним парканом. Таємниці маєтку Лучанських»

Саша ще раз прочитала тему своєї дипломної роботи і втомлено видихнула. Ще на другому курсі коли вона посварилася з Катериною Григорівною сумнівів не було вона зробить усе щоб Саша пошкодувала про той конфлікт. Хоч тоді вона і не була винна і всього лише висловила власну думку, але стара гримза вважала по іншому «Її гордість була принижена перед усім курсом»  так вона сказала Саші після лекції з ними і пригадала, що на четвертому курсі вони з нею ще зустрінуться.

- От і настав той момент розплати. – пробубніла Саша собі під ніс і одночасно з цим почала прокручувати ідеї реалізації своєї дипломної роботи. Тему ускладнювало те, що камяний паркан дійсно був, але маєток Лучанських не вцілів після пожежі яка відбулася майже сто років тому. Уся родина у той день відійшла в інший світ, а інших нащадків у них не було тому маєток ніхто не став реставровувати. Пізніше маєток вирішили знести і на його місті побудувати торгівельний центер, але усе зупинилося після того як на території маєтку було знайдено тіло юної дівчини. Судове рослідування зайняло багато часу і торгівельний центер збудували в іншому місті. А потім цей маєток увійшов в історію як «прихисток для дівочих душ». Про нього складали все нові і нові сташні історії які полюбляли підлітки щоб полоскотати собі нерви вони збиралися компаніями і відправлялися на залишки маєтку. Здебільшого все закінчувалося добре, інколи підлітків могли піймати поліцейські. Але раз на рік на території маєтку знаходили тіло юної дівчини. Спершу поліцейські вважали, що це робота маніяка адже причина смерті в усіх було раптова зупинка серця. Час йшов дівчата помирали, але вбивцю так і не змогли знайти. Кожну наступну справу просто закривали за нестачею доказів.

Звісно маєток можна було знести і щось побудувати, але кожен житель Київської оласті знав про історію яка була повязана з цим місцем. А викидати гроші на вітер бажаючих не було тому маєток продовжував стояти в закинутому стані. Інколи він ще міг виконувати функцію прихистку для безхатьків, але навіть вона намагалися уникати це місце як найдалі.

- Саша, не засмучуйся я вірю що у тебе все вийде – промовила до Саші одногрупниця яка була свідком суперечки подруги та викладачки майже два роки назад.

- Я не засмучуюсь, просто знала що так усе буде!

- Можливо напишемо скаргу в диканат, що вона до тебе ставиться надто прискіпливо?

- Ні! Я зможу написати дипломну роботу по цій темі і нехай тоді не поставе мені пять. – з обіцянкою в голосі промовила Саша.

***

Через годину Саша стояна на лівому березі Дніпра на порозі сімї останньої зниклої дівчини. Це сталося минулого року у травні. Девятнадцятирічна  Марія поверталася з магазину і проходила повз закинутий маєток принаймі це останнє місце де її бачили свідки які знайшлися. Чому вона зайшла на територію маєтку залишилось не відомо! Точно так як і причина зупинки її серця. Тоді ще тиждень усі новосні канали гриміли про трагедію що знову сталася у Святошинському районі на території маєтку Лучанських. Але уже через місяць справа потрапила в архів і про ню як і про всі інші просто забули!

- Доброго дня, чим можу допомогти? – двері Саші відчинила доволі приємна на перший погляд жіночка. Яка була одягнена у домашній одяг який прикривав фартух покритий мукою. Було зрозуміло що Саша потурбувала незнайомку тому без довгого вступу Саші відразу перейшла до справи.

- Доброго дня. Мене звати Олександра Малашенко я студентка чертвертого курсу Київського національного університету факультету журналістики. Розумію що вам не до цього, але чи не буде вам важко дати відповідь на декілька моїх запитань стосовно смерті вашої доньки? Маєток Лучанських це тема моєї дипломної роботи.

- Дівчино… Олександра ви здається сказали! Облиште цю справу вона вам не потрібна. З тим місцем щось не так, я трішки розбираюся у цій справі і я відчула відразу, що там присутня енергія смерті. Той маєток ніби має душу і душа його чорна і голодна. – Саша ніколи не вірила в щось подібне тому до слів жінки віднеслася скептично і відразу перейшла до потрібних запитань.

- В день смерті вашої доньки ви помічали щось дивне в її поведінці? – жінка на стрімку зміну діалогу лише всміхнулася але все ж відповідь на питання дала.

- Ні. Марія, моя донька поводила себе так як завжди. Нічого дивно.

- А проблеми з серцем у вашої доньки були?

***

Збір потрібних даних зайняв у Саші трішки більше тижня. Вона поговорила з батьками дівчат які були знайдені на території маєтку Лучанських і зрозуміла що дійсно це все дуже дивно. А ще вона зрозуміла якщо здасть подібну роботу Катерині Григорівні то диплом її не бачити. Інформація яка у неї була це суцільна несенітниця пропитана фантастикою.

Коли викладачка задавала подібну тему вона точно хотіла побачити щось цікаве та по фактам, але не те що у неї виходить наразі. Саша розчаровано поглянула на наброски дипломної роботи і зрозуміла що це взагалі мимо. Закрила файл та відправила його в кошик. Її потрібні факти про це місце і єдиний шанс їх знайти відправитися туди.

Ідея їхати на ніч була не дуже хорошою і Саша це вже усвідомила на території маєтку Лучанських. На дворі ніби звичайна ніч, але відчуття дійсно були не приємні. Холодок пробіг по шкірі від чого Саша посвітила ліхтариком по сторонах, але нікого поблизу не було. Хоча шосте чуття кричало її про те що вона тут не сама, але свої відчуття вона відігнала на другий план і сперла все на прочитану інформацію про це місце. Не може ж бути воно насправді таким.

Будівля дійсно перебувала у напіврозваленому стані. Колись це був роскішний трьох поверховий маєток, але третій поверх повністю згорів підчас пожежі, а два інших зазнали впливу часу. Обгорілі меблі, стіни нагадували про ту страшну дату. Все інше було звичайним та нічим не виділялося на фоні закинутого маєтку.

Уже коли Саша втратила надію знайти щось цікаве та корисне вона натрапила на двері які вели у підвал і були ніби не зачеплені пожежею. Відкривши двері Саша побачила довгі сходи, що вели до низу. Страху не було був адреналін знайти щось корисне та написати про маєток. І яке ж було полегшення дівчини коли вона зайшла у одну з підвальних кімнат маєтку яка була завішана фамільними картинами на одній стіні, великий стелаж з книгами які ніби мали згоріти під час пожежі також були тут. Сімейні дорогоціності також були нетронуті і всі лежали в шкатулці.