Частина 5.   ЛЮДИНА  І  СВІТ  У  ДЗЕРКАЛІ  ЕМОЦІЙ

                     Частина 5.   ЛЮДИНА  І  СВІТ  У  ДЗЕРКАЛІ  ЕМОЦІЙ

Передмова

        Бог сховав таємницю життя не у горах, під водою, землею, а в людині, в її душі, крові, духовній енергії любові і слова, бо знав, що та шукатиме де завгодно, тільки не у самій собі. Якщо учитель підготовлений, володіє духовним вченням, а учень прагне до творчості пізнання внутрішнього невидимого світу і своєї самореалізації, то, йдучи назустріч один одному, вони зустрінуться в просторі зрозумілої для них мови. І переживуть чудо впізнавання один одного, велику зустріч, яка стане їх спільним духовним святом. Жива речовина (вода), з якої переважно складається людський організм, запише цю інформацію про доленосну зустріч у своїй пам’яті, душі і кожній кліточці людського тіла. Немов космічний поштар, інтернет, вона свідчитиме про неї всій планеті, всесвіту. І беручи участь у творенні світів, визначатиме програму їх подальшого розвитку.

        На сході особливо шанують духовного учителя (гуру) і вважають за великий гріх зрадити його і космічну за значенням для творення життя зустріч з ним. У християн найстрашнішим гріхом є наклеп на Святого Духа, у мусульман – відступлення від віри. Адже буде отруєння води, яка бере участь у передаванні інформації і творенні життя. Релігії шанують воду, люди приносять дари, здійснюють ритуали, оспівують якості. Потім занурюються у освячену воду та зцілюються її відновленою вищими почуттями силою. По собі знають силу слова, молитви, любові, свята, води у творенні життя і усвідомлюють цю силу. Молитовне служіння-творення у дусі радості-любові-істини, яке унаочнене на іконі А. Рубльова «Свята Трійця», животворить і спонукає осягнути феномен довголіття, що його ховала завіса забуття. І шукач істини прагне опанувати цими технологіями духовної творчості свого здоров’я і довголіття.            

                                      І. СВЯТО  У  СТРУКТУРІ  ОСОБИСТОСТІ

                                                      1. Зцілення святом

        Зріла людина усвідомлює значення світських празників, релігійних і біографічних свят (з їх сценаріями, ролями, ритуалами, мовами символів-образів) в розвитку особистості. Бачить місце празника і свята в історії і культурі людства, пояснює силу і духовний механізм празника і свята і творення ритмами календаря свят психічної реальності людини, родини,  країни.

        Ритми життєвих циклів організують світоглядні устої і духовні канони, звідси рік Господній (релігійні свята) є духовною батьківщиною (раїною).

Психічна реконструкція внутрішнього світу дитини відбувається здебільше через пригадування нею раїни свят, гру та заборону ігор (складові ритму життя). Єдиний ритм стає основою гармонійного і спокійного формування дитячої душі.

        Задавання ритму дзвінким чи глухим голосом дзвонів на релігійні свята (події, говіння) є елементом християнської гігієни і профілактики задля виходу з душевної кризи, ін. На час говіння людина виключається із звичного ритму і занурюється у ритм церковний, де відбуваються події іншого, вищого світу, які існують завжди (вічність). Людині допомагають змінені стани свідомості: раннє вставання, чистота помислів, робота з совістю, молитовний стан, піст, таїна сповіді і вінець (говіння закінчується причастям). Страх сповіді завершується радістю прийняття і прощення. Батюшка наставляє, що заздріти і засуджувати великий гріх, особливо старших, заохочує піклуватися про душу. І на душі стає так легко-легко.

        У кожного свята свій ритм і відтінок. Пасха – Воскресіння Христа – це зосередження усіх ритмів і відтінків, прихід гучної радості з іншого світу, яку можна вмістити лише після відповідної підготовки до свята. Стає зрозумілою потреба у відкритості світові у радості (пасхальна радість).  Семиденний ритм теж впливає на психічне життя, завершуючись неділею, воскресінням.

        Ритм Різдва є іншим, він могутній. Христос народжується – славте Його! Христос з небес – зустрічайте Його! Це свято Дня народження Спасителя. І зірковий дзвін: морозний, голосний, срібний. Душа дитини відкрита духовній стороні свята, шукає святе і має харчуватися світлом, аби потім відрізняти світло від тьми. А Спаситель – Світло, народжене у світ. Через святкові ритми можна знайти, побачити і відчути духовний лик людей, подій, явищ, коли небо, зірки, сніг, земля стають святими. Беручи участь, проживаючи і програючи свята, діти отримують духовний досвід, який стає складовою подальшого життя і убезпечує від можливих спокус. Свято Преображення (літо) свідчить, що людське око здатне споглядати образ Боголюдини. Коли людина дозріла, то йде з життя, як стиглий плід.