Частина 1.   РУЙНУВАННЯ  І  ТВОРЕННЯ

                          Частина 1.   РУЙНУВАННЯ  І  ТВОРЕННЯ

        Передмова

        «Будьте здоровими, добродії-шукачі довголіття!

       Ваша уважна інтуїція глянула – і ось я біля вас. Вже мабуть здогадались, що мене звуть Довголіттям. Я знайшов собі авторку, щоб вона написала про мене цю книгу, яка буде мостом між вами і мною. Якщо помітите на сторінках якісь недоліки, не зважайте. Головне – ми з вами зустрілись… . Кожен має складні питання і проблеми у цьому житті. Але я впевнений, що у творі ви знайдете підказки, які надіслані саме вам».

                                                        х        х        х

       Поштовхом для книги стало шокове враження від різниці у поведінці і соціальних ролях старших за віком. Одні без зупинку скаржаться на дітей, батьків-матерів, дружин-чоловіків, сусідів, родичів, колег, громадян, країну, виглядають похмурими і вважають себе старими і хворими. Другі постійно контролюють себе і сильно втомлюються від того. А треті – привітні, радісні, часто збираються і весело проводять час. Одна охайна, спокійна жіночка говорить до молодшої, яка вшанувала її увагою, що коли питають, скільки їй років, то відповідає, що 89 р. і 6 місяців. А її подружка, якій 98 р., підказує, що треба казати 90 р. без 6 місяців. Одразу і не збагнеш витончений дарунок за доброзичливість. З пошаною, подумки розгортаєш його, поки не відкриєш – почуття вдячності життю і за життя завжди має бути на першому місці. Такі вони, учителі довголіття! Їх безцінний досвід потрібен кожному, хто свідомо ставиться до своєї життєтворчості і дбає про духовний добробут для самого себе, своїх дітей, батьків-матерів і друзів.

       Ми хочемо говорити про те, що несе надію, сполучає, об’єднує, надихає і захоплює, показує, в якому напрямі, що і як треба робити, розказує про самих себе і світ. Це глибинні критерії того, що говориться: чи відповідає воно неусвідомлюваним очікуванням, правді-істині, уявлення про яку живуть в серці і душі кожного. У світлі любові місця темряві страху немає. Коли любов відсутня, перемагає страх бути незрозумілим, смішним, невпевненість у спроможності протистояти енергії людини чи групи. Коли ж хочемо бути водіями своєї машини, вивчаємо її, тому треба і себе пізнавати.          

       Почуттями (головна складова життєтворчості і довголіття) опікувались здавна: від Біблії, Корану, ін. і до Прав людини і Конституцій провідних країн. У творчості довголіття вбачали всезагальну цінність, передумову відношень, програму спілкування і діяльності, причину оптимальних варіантів, розум в серці, випереджальне відображення. Задавались питаннями про втілення довголіття, яке є передбаченням розвитку свідомості, в соціально-культурну практику. В різних способах пізнання, від філософії, міфології, релігії до науки, мистецтва і т. п., пошуки довголіття перетворювались у культурно-історичну пошукову гру чи тренінг з аналізу інститутів «спасіння», «творення людини», «розширення і росту свідомості».

        Підіймаючись над світом професій, бажанням мати більше до мудрості створення людини, особистість досліджує рухливе у рухливому, поєднує різні види інтелекту і його здобутки (агресивне чоловіче начало, війна) і розкіш спілкування з його «ми разом» (жіноче: екологія, біоетика) задля спільних смислів життя (жіноче-чоловіче). І переходить від ідеї жертви до ідеї блага свободи думки, слова і дії, від військової економіки і економіки обміну (сировина, товари, технології, інформація), устрій яких продукує енергії зиску-залежності-страху, до духовної економіки творення людини, де не руйнівне бажання лідерства, а співтворчість довголіття надихає на життя. Приймаючи творення фіз., псих., соц. і дух. довголіття за дерево розвитку свідомості у всіх напрямах, а не однієї гілки, людина і країна стають вільними і здоровими.

        Ідея довголіття є загальною цінністю, яка віддзеркалює значущі сторони суспільної практики і оцінює свідомі потяги совісті. Поведінка, яка відображає наслідки повторювальної оцінки, стає законом-правом. Довголіття спрямовує на формування духовного і соц. світогляду, розуміння і узгодження інтересів різних соц. груп поза пастками класово-кланової свідомості. Орієнтуючись на цілісність соціального процесу, ідея довголіття (соц. нововведення) сприяє життєтворчості людини, спільнот і країни, яку разом створюють сучасники.   

        Завдяки медицині (гігієна, профілактика, санітарія) і просвіті, середня тривалість життя європейця у ХХ ст. зросла вдвічі й становила 80 р. Під кінець ХХІ ст., завдяки психології (психогігієна, психопрофілактика), просвіті і правам людини, вона перетне межу в 120 р. Основні фактори здоров’я: спосіб життя (50%), оточуюче середовище (25%), генетика (15%), медицина (10%). Чільне місце належить створенню середовищ, де вищою цінністю є знання, інтелект і мудрість творчості довголіття. Питання освіти «чого навчати» стало метою і місцем людей з світлим розумом у люблячому серці в суспільстві, де країна не річ-товар олігархів, сукупність процесів (наука) чи ситуацій (економіка), а сенс, який їй надають і реалізують.