Таємниці Мавринського майдану

Поблизу села Межиріч Дніпропетровської області розташована величезна таємнича споруда, відома як Мавринський майдан.

Її форма незвична — деякі дослідники порівнюють її з гігантським крабом або павуком, що добре видно на знімках із дельтаплана.

У центрі споруди розташоване велике коло з глибокою чашоподібною западиною. У стінах кола прорізані три проходи: один на північний схід, один на захід і один на південь. Від центрального кола відходять чотири широкі земляні вали-хідники, що тягнуться вигнутими лініями, хоча один із них був частково зруйнований сільським господарством. У западині є дві менші секції, які, ймовірно, використовувалися для ритуалів.

Величезні розміри Мавринського майдану роблять його домінантним елементом ландшафту — найдовший хідник сягає 65 метрів, хоча й він здається малим порівняно з центральною круглою структурою.

За приблизними оцінками археологів:

довжина майдану — близько 250 метрів;

ширина — близько 120 метрів;

діаметр центральної западини — 40 метрів;

глибина западини — 6–10 метрів;

кут нахилу — від 37 до 45 градусів.

Поруч із майданом виявлено п’ять курганів, розкопаних археологами. Вони датуються кінцем IV тисячоліття до н.е., початком III тисячоліття до н.е. та II тисячоліттям до н.е. Скелети з поховань належали індоєвропейській спільноті, що дало підстави припустити: Мавринський майдан побудували індоєвропейці як храм для молитви, ритуальних жертвоприношень та астрономічних спостережень

Останні, які проводились у центрі майдану,  показали: азимут заходу Сонця в дні весняного й осіннього рівнодення становить 270 градусів, а в день літнього сонцестояння — 51 градус, що відповідає куту нахилу піраміди Хеопса в Гізі.

До речі, навіть сьогодні Сонце заходить точно по центру однієї із западин майдану в день весняного рівнодення.

Окрім того, на майдані відстежували рух Місяця зі сходу на захід і спостерігали за зіркою Сіріус, яка після 72-годинної перерви перед заходом Сонця  з’являлася на горизонті, знаменуючи настання літнього сонцестояння.

Проводили астрономічні спостереження за допомогою валів, що відходять від центру майдану. Також є ознаки, що між ними колись були пагорби або ямки для стовпів, які слугували орієнтирами для спостереження за сходом і заходом Сонця.

Існує припущення, що Мавринський майдан могли використовувати козаки як оборонну споруду, ховаючись тут від набігів татар і турків із півдня та польсько-литовських феодалів із півночі. Проте самі козаки його, ймовірно, не збудували.

Однією з дивовижних властивостей майдану є його акустика — він працює як потужний підсилювач звуку. Якщо стояти в центрі западини й говорити пошепки, слова добре чути на краях конструкції — без мікрофона чи іншої техніки. Можливо, стародавні люди використовували западину для передачі звуку.

Проте, найбільш інтригуючою залишається форма Мавринського майдану. Чому його звели саме так? Навіщо будувати споруду у формі істоти, видимої лише з повітря? Офіційної відповіді немає. Деякі дослідники вважають, що майдан символізує не краба чи павука, а сузір’я Рака. Вони припускають, що його могли збудувати в той час, коли Сонце перебувало в цьому сузір’ї. Це в свою чергу перегукується з теорією про Сфінкса, згідно з якою його побудовано коли Сонце перебувало в сузір'ї Лева (близько 10 450 року до н.е.). Якщо це так, Мавринський майдан міг бути споруджений у 8305 році до н.е.

На останок варто зауважити, що цей монумент справді викликає багато питань і заслуговує подальших досліджень.