Розділ 41

Вона бачила себе... але іншою. В довгій сукні, з іншою поставою, іншим поглядом. Поруч — молода Мотря. Кам’яна підлога, шелест важких суконь, приглушені кроки. Вони поспіхом йшли темним коридором, озираючись, ніби тікаючи від когось. Мотря різко зупинилася, обійняла її міцно, майже боляче.

- Галиночко, не можна тобі тут залишатися надовго, - суворо, але з болем сказала вона. - Цей світ забере тебе й не відпустить, - голос її тремтів. - Цей кулон показує тобі твоє минуле. Ми вже зустрічалися з тобою, - продовжила Мотря. - Але будь обережна. Це подарунок чаклуна. Він повільно затягує тебе у минуле, де ти вже втратила себе.

Вона ледь перевела подих і продовжила:

- У цьому житті я — мати Катерини, - сказала вона глухо. - Він знищив мене і скоро доню знищить, щоб остаточно заволодіти її багатством та розкішшю. Він одружився з нею... але кохав по справжньому тебе. Це кохання стало твоєю загибеллю.

Мотря дивилася прямо в очі Галині.

- Скористайся його почуттями. Дізнайся таємницю його безсмертя й зупини його. Інакше він буде завжди переслідувати тебе й твоїх рідних. У нього є частина стародавніх чарівних прикрас, що відблискує зеленим та жовтогарячим світлом. Можливо, саме це ключ до його безсмертя. Знайди всі чарівні прикраси й одягни на себе повний гарнітур — тоді сила каменів стане твоєю.

Вона говорила швидко, наче боялася не встигнути.

- У вас з Олею є лише п’ять днів, щоб повернутися додому. Кожен день двері між світами повільно зачиняються назавжди. Я залишила закляття під найбільшою картиною в домі Катерини — у великій білій залі над сценою, де виступають артисти на балах. Коли вам знадобиться шлях назад — пам’ятай це місце. Закляття діє тільки на протязі цих п’яти днів. Якщо не повернетеся - то залишитеся у цьому світі назавжди.

Очі Мотрі наповнилися сльозами. Вона міцно обійняла Галю востаннє  і видіння зникло.

Галя прийшла до тями, важко дихаючи. Вона різко вдихнула повітря, ніби виринула з глибини водойми, де весь час їй не вистачало кисню.

- Галю! - перелякано дивилася на неї Оля. - Ти... ніби знепритомніла. Я вже хотіла кликати на допомогу, але не хотілося до нас привертати увагу.

- Все добре, - хрипко відповіла Галя, стискаючи кулон у долоні. - Це було видіння через цей кулон. Йдемо швидше на сніданок, щоб сісти за стіл разом з усіма гостями. Потім усе поясню.

Оля допомогла Галині підвестися. Сестри спускалися вниз і рушили далі. Внизу лунав звук фортепіано, приглушений гомін голосів. Вони увійшли до великої зали теплого жовтого кольору. Під високою стелею сяяли кришталеві люстри, їхні довгі підвіски ловили й відбивали яскраве денне світло.

Посеред зали стояв довгий накритий стіл. Кришталеві бокали, вишукані сервізи, страви, що пахли спеціями й фруктами. Дами й джентльмени займали місця, а в голові столу, на високих кріслах, мов на троні, сиділи господарі дому — чаклун і його дружина.

Коли всі гості зайняли свої місця, музика стихла, мовби й вона схилила голову перед господарями дому. Із — за столу підвелася дружина чаклуна.

Катерина сьогодні була особливою. Вишукане зелене плаття з важкої парчі підкреслювало її владну поставу, а повний гарнітур прикрас — відблискав зеленим і жовтогарячим сяйвом. Здавалося, вона й справді ніколи з ними не розлучалася, наче ці камені були частиною її.