— Мої вітання, друзі! Радий бачити. Я вже давно виглядаю вас. Не легкий, знаєте, тягар для старого — зберігати стільки таємниць. Що? Ви запитуєте, які таємниці можуть бути в крука? Хи-хи…
Круки — мудрі й уважні птахи. Вони живуть довго, й впродовж свого життя бачать і чують стільки таємниць, що годі й уявити!
Це я про звичайних, чорних круків. Що вже казати про білих! Вони трапляються в природі рідко, але володіють тими ж чеснотами, що й їхні чорні брати, до того ж знають усі мови світу. Зокрема і людську, як ви вже встигли помітити. Тож білі круки не лише бачать і чують, а й добре розуміють усе, що відбувається довкола.
Деякі з таємниць я, звісно, зберігатиму все життя. Здебільшого це чужі секрети, які мене просили нікому не відкривати. Але є й такі, які відбувалися у мене на очах, й котрі можуть багато чому навчити інших. Саме ці таємниці я розповім вам, а ви — своїм друзям. Так таємна бувальщина перетвориться на історії й розійдеться світом, несучи до людей зерна знань, добра і любові.
Тож вмощуйтеся зручніше і слухайте…
#3090 в Молодіжна проза
#1188 в Підліткова проза
#4589 в Різне
#941 в Дитяча література
Відредаговано: 30.07.2021