Пройшло кілька днів, і Аліна, Макс та Ніка намагалися триматися осторонь від пригод, які влаштували собі раніше. Але думки про ту ніч усе ще тривожили їх. Особливо Аліну. Її мозок гризли слова, які вона чула від Ареса, та розповіді Макса про те, як ці хлопці легко доводять свої цілі до кінця. Аліна не могла просто сидіти й чекати. Вона вирішила сама дізнатися більше про своїх батьків і можливі зв’язки з тими бандитами.
Сидячи у своїй кімнаті з ноутбуком, вона знову і знову проглядала статті, документи та записи. Але нічого конкретного знайти не могла. Це тільки більше розпалювало її підозри. Вона розуміла, що з якоїсь строни все ж таки її батьки причетні до цієї ситуації.
— Чого ти така напружена останні дні? — запитала Ніка, заходячи до її кімнати.
— Просто думаю, — відказала Аліна, швидко закриваючи ноутбук.
— Досить думати! Ти надто серйозна стала. Знаєш, чого тобі бракує? Розваг!
— Я вже навіть боюся уявити, що ти придумала?
— Завтра в сусідньому селі дискотека. Ми йдемо! — Ніка усміхнулася так, ніби це вже вирішено.
— Ніка, я серйозно. Це не час для вечірок.
— Ой, досить! Ти стала якась нудна. Ми підемо, розвіємося, а ти, може, навіть когось цікавого зустрінеш.
Аліна хотіла відмовитися, але Ніка, як завжди, знала, як її вмовити. Вона вже бачила, як Ніка поспішає вибирати, що вдягнути, а Макс із сарказмом коментує кожен її варіант.
Наступного вечора трійця вирушила на дискотеку. Макс, як завжди, бурчав, що це все дурість, але потай був радий, що вони хоча б трохи відволічуться.
— Ви ж знаєте, я це роблю тільки тому, що ви мене вмовили, — сказав він, закладаючи руки за голову.
— Знаємо, знаємо, — відповіла Ніка, поправляючи зачіску. Ніка була вдягнена, як завжди чудово! Білий топ і чорна спідниця до колін, яка підкреслювала її талію.
Коли вони прибули до клубу, музика вже гриміла на всю. Усередині було спекотно, натовп людей танцював під яскраві вогні. Аліна спочатку відчувала себе некомфортно, але потім зрозуміла, що це гарна нагода розслабитися і трохи відволіктися.
— Дивись, який гарний хлопець біля бару, — шепнула Ніка Аліні, підштовхнувши її ліктем.
— Ніка, я сюди прийшла не для цього, — відказала вона, але її погляд на секунду затримався на високому хлопці в білій футболці
Макс тим часом сидів за столиком із бокалом коли й уважно спостерігав за всім. Його інстинкт підказував, що варто бути обережним, навіть у такому звичайному місці, як ця дискотека.
— Ти як завжди напоготові, правда? — пожартувала Ніка, підсівши до нього.
— Хтось має стежити за порядком, поки ви тут фліртуєте з незнайомцями, — відповів він.
Аліна тим часом вийшла на вулицю, щоб трохи подихати свіжим повітрям. Вона стояла біля входу, коли почула за спиною знайомий голос.
— Я думав, ти не любиш такі місця.
Вона різко обернулася й побачила Ареса. Його поява вибила її з рівноваги. — Він був цілою загадкою для неї, а його чорна водолазка із чорними джинсами підкреслювала його гострий характер.
— Ти що тут робиш? — запитала вона, схрестивши руки на грудях.
— Те саме, що й ти. Шукаю відповіді, — сказав він, посміхаючись так, ніби знав щось, чого не знала вона.
Цей вечір обіцяв стати набагато цікавішим, ніж вони очікували. —Арес! Я не знаю, що ти там собі придумав, але я прийшла від тебе відпочити. Тому не заважай. — Гордо сказала Аліна і пішла танцювати. — Ти диви, яка хоробра зробилася. В заброшеній будівлі ти такою не була. А ну стій, я не договорив. — І Арес пішов слідом за Аліною.
— Ая тебе шукаю. Вип'єш з нами? — запитала Ніка.
— Ти що сюди, алкоголь пронесла, як? — Яка різниця будеш.? Другий раз пропонувати не буду. — Ладно буду, але ти тримай себе в руках, щоб я тебе з Максом не несла до доми цілу дорогу. — Додала Аліна — Ніка пригостила Аліну і пішла танцювати на повну. Коли Аліна побачила Ареса вирішила піти на інший кінець дискотеки, щоб він її не замітив. Але Арес був спритнішим. Він зразу взяв її за руку і примусив її танцювати з ним. — Ей відпусти мене! — вигукнула Аліна.
— Тиж хотіла танцювати, ну ось танцюй зі мною, тим більше ти вже п'яна.
Аліна зиркнула на Ареса, намагаючись вирватися з його хватки, але він тільки сильніше стиснув її руку, усміхаючись так, ніби цей момент приносив йому задоволення.
— Відпусти мене! — повторила вона, але її голос трохи захитався.
— Навіщо? Ти ж тут для розваги, правда? — його голос був спокійний, але погляд пронизував, наче бачив її наскрізь.
Вона спробувала зробити крок назад, але натовп навколо змушував залишатися на місці, та щей більше підійти до нього, бо місця було мало. Арес повів її в такт музиці, змушуючи рухатися разом із ним.
— Я не хотіла танцювати з тобою! — вигукнула вона, але всередині відчувала, як серце почало битися швидше.
— А мені здалося, що ти вже насолоджуєшся, — відповів він, нахиляючись трохи ближче до її обличчя.
Аліна відчула, як почервоніла. Це було дивне поєднання злості та хвилювання. Вона підняла голову й подивилася прямо йому в очі.
— Ти такий впевнений у собі, так? Думаєш, усе можеш контролювати? — вона спробувала відвести його від теми танцю, щоб здобути контроль над ситуацією.
Арес усміхнувся, його обличчя трохи розслабилося.
— Ти теж любиш усе контролювати, Аліно. Але не завжди це працює, правда? — він повільно відпустив її руку, але залишився стояти поруч. — Зі мною ти не можеш грати за своїми правилами.
Вона стиснула губи, намагаючись приховати своє роздратування.
— Не думай, що я боюся тебе, — сказала вона, дивлячись йому прямо в очі.
— Я й не думаю. Але мені цікаво, чи ти боїшся того, що можеш відчути.
— Ти боїшся мене, але не можеш відвести погляду від моїх очей. Хмм.
#8138 в Любовні романи
#3230 в Сучасний любовний роман
#1152 в Молодіжна проза
пригоди й бої, кримінальна історія і драма, пригоди відкриття і таємниці
Відредаговано: 27.03.2025