Розділ 7

— Твій тато працює в СБУ, Боротьба з корупцією та організованою злочинністю –а мати в поліції. Департамент стратегічних розслідувань — Прошепотів Арес, дивлячись на сімейне фото. — А ти значить тоже вирішила іти їхнім шляхом. 

Він закрив ноутбук і сів, дивлячись у вікно. Невже ти працюєш на своїх батьків!? Ну да... зібрала групу підлітків, щоб шпигувати. А потім батькам докладає. Точно ....хто ж буде підозрювати цих дітей.                  

Але одне йому заважало, і збивало його хід думок. Це те, як вона не боїться себе вести, що вона не сіра мишка, яка злякалася дивних хлопців. Вона не така як інші дівчата. Все ж таки в ній є щось таке, що немає в інших дівчат. — Аліна не була просто ціллю. Вона змушувала, його думати про неї і відчувати.        

— Ну що ж, Аліно — промовив він з усмішкою. — гра тільки починається.

  Арес підвівся з крісла, запаливши чергову сигарету. Його розум блукав  між логікою і дивним відчуттям зацікавленості. Він не міг зрозуміти, що більше його тримало — бажання розгадати її таємницю чи бажання просто бути поруч із нею, говорити з нею, на безглузді теми.     

— Що ж ти ховаєш, Аліно? — пробурмотів він, випускаючи дим  — Яка ж ти загадка... 

Його ноутбук все ще світив  у темряві кімнати, показуючи останню відкриту сторінку її профілю. Сімейне фото, де вона стояла між своїми батьками з таким веселим  і впевненим поглядом, ніби вже тоді знала, чого хоче в житті.    — Шлях батьків, а? — він з сарказмом  посміхнувся. — Ну, побачимо, чи ти зможеш пройти його до кінця.      

Арес затушив сигарету, його погляд став холодним і зосередженим.

— Якщо ти справді шпигуєш за нами, це закінчиться погано. Але якщо це щось більше... — він провів рукою по волоссю, немов відганяючи сумніви. — Тоді я знайду це "більше". І ти сама мені все розкажеш.

Він відкинувся на спинку крісла і закрив очі, плануючи наступний крок. Гра дійсно тільки починалася, і Арес був готовий до будь-якого її ходу.             

 Пізніше він вирішив знайти всю інформацію про батьків Аліни: "Тож, Аліно... подивимося, хто твої батьки насправді," — прошепотів він собі під ніс, відкриваючи кілька пошукових систем.  Арес знав, що потрібно копати глибше. Він скористався форумами, на яких обговорювали правоохоронні структури. Там він знайшов кілька згадок про працівників СБУ та поліції.  Але про батьків Аліни нічого не було. Тож він вирішив пошукати по різних статтях і новинах, якось дивно люди, які працювали в СБУ і поліції, зараз живуть в забитому селі. Якось нічого не сходиться. 

— Так, ось і ти, — промовив він, знайшовши статтю про операцію, якою керував Валерій батько Аліни. Той керував 18 років тому. Фото підтвердило його здогадки: чоловік на знімку був  схожий на батька з сімейного фото, яке Арес бачив на сторінці Аліни. В цій статті ішлося про хабарництво. Головним слідчим був  Валерій Черненко  Разом зі своєю командою він зібрав докази проти групи молодих бізнесменів, які вимагали хабарі за лікування, нелегальний бізнес, організовані злочинні угруповання...На  фото, прикріпленому до статті, Арес упізнав Валерія — батька Аліни. Його строгий погляд і впевнена постава говорили самі за себе.    

— Так...  справжній мисливець за корупціонерами із столиці — промовив Арес із нотками іронії. — Тепер зрозуміло, чому в нього така репутація.         

Арес зупинився, помітивши абзац, що змусив його нахмуритися:     

За інформацією анонімного джерела, родина Черненко отримували погрози під час розслідування. Проте сам Валерій відмовився коментувати цю інформацію, зазначивши, що його робота завжди пов'язана з ризиками."   Він та його дружина Віра полювали на бандитів і на чиновників, які не справедливо ведуть бізнес і через цей бізнес обмивають грязні гроші.  Тож вони зв'язалися з небезпечними бандитами" хто вони такі ніко му не відомо"       

Знизу статті писало, що розслідування було дуже шумне. І щоб піти на підвищення. Валерій Черненко звільнився через тиждень після того, як пройшов суд. Більше його ніхто не бачив в столиці він не виходив на зв'язок. 

Наступним кроком він взявся за пошук матері. Він вів у пошуку Віра Черненко: ситуація з хабарниками.  І через кілька хвилин знайшо. Відділ розслідувань," — прочитав Арес. Він посміхнувся сам до себе.                  

Вона допомагала в розслідуванні Валерію, але пізніше вирішила відмовитися від цієї справи.        

— Ого, сімейка ще та, — пробурмотів він, гортаючи інформацію далі. — Які ж бандити вас так залякали, що ви втекли з самої столиці, сюди!?               

Арес зупинився, зробивши паузу. Його пальці зависли над клавіатурою, а в голові крутилися думки.    

Якщо батьки вирішили почати з чистого аркуша, то чому Аліна так зацікавлена цією станцією, які в неї мотиви? Чи знає вона ким працювали її батьки колись? А якщо знає то напевно хоче помститися.....?      Він замислився, обмірковуючи подальші кроки. Ця інформація була важливою, але також додавала нові ризики. Тепер він точно знав, що Аліна — це не просто дівчина з цікавою компанією друзів. Вона могла бути частиною більшого плану.   — Валерій  Черненко, ти дійсно думаєш, що захистив свою дитину від цього світу? — прошепотів Арес, дивлячись у вікно. — Здається, твоя донька йде по тій самій стежці, що ти 18 років тому... 

                                      ***

Пройшло пару днів. З того дня, як Аліна ходила на цій галявині. Більше ні вона ні її друзі не з'являлися. І Арес ніби почав знову жити своїм життям, ніби це просто були жарти, ніби... просто був лише сон. — Арес пішов на Астрономічну станцію. І почув, як голосно його друзі обговорюють тих підлітків.     Влад Артем і Костя сиділи на старих сходах.                

— Я вам кажу, ці малолітки були там не просто так! — Влад явно був роздратований. — Дрон, їхній план — це все не випадковість.

— І що вони могли шукати? Скриньку зі скарбами? — посміхнувся Костя, граючись своєю запальничкою.    — хапзпа ти, ще скажи скриньку пандори — вигукнув Артем. Ой.. досить драматизувати. Це діти, які шукали пригод.