14.1

Усю дорогу до дому думок не було.

Відчуття таке, ніби мене вдарили під дих, а я так і брела, не розгинаючись.

Але зараз…

Зараз думки починають мчати в голові з немислимою швидкістю!

Це мерзенна Віолетта. Вона правда. Здатна на все! Абсолютно на все!

Але...

Філ насправді також.

Я пам'ятаю, як він казав. Що ніколи ніхто з них, дитбудинківських друзів, не залишив би своєї дитини. І що Євген Солодов, не замислюючись відібрав би свого у моєї подруги, яка від нього завагітніла. Його найкращий друг. І Філ повністю підтримував його рішення. Сказав, що вчинив би так само!

Просто Тані пощастило. І той, хто хотів забрати її дитину, з нею одружився. А Філ мене виставив!

Потрібно терміново збиратися! Бігти! Сховатися! Виїхати з міста, і краще навіть змінити прізвище! Все зробити для того, щоб Філ не дізнався про мою вагітність! Інакше я можу ніколи так і не побачити свою крихту!

А ця дитина моя. Тільки моя!

Швидко збираю речі.

Потрібно забратися звідси якнайшвидше.

Не хочу. Не можу. Бути там, де все нагадує, як я була щаслива. Дурна! Адже повірила! А виявилася просто черговою пригодою для Філа Рогожина!

Завмираю, коли всі речі вже зібрані та упаковані.

Верчу в руці колечко з діамантом, яке Філ подарував мені на островах. Заручне... Як я тоді подумала. Пропозиції вийти за нього він тоді мені так і не зробив. Просто подарував обручку. А я знову розмріялася!

Все ж таки вирішую його залишити собі. Решту не візьму.

Розкішні дизайнерські сукні. Інші прикраси, які він мені дарував.

Хоча ні. Те саме. Із Парижа. Теж залишу.

Навіщо?

Може, щоб нагадувати собі, якою я була наївною? І більше не повторити цю помилку?

Ну все.

Речі зібрані.

Залишилася тільки ще одна невелика справа.

-_____________

Дорогі друзі!!! Не розходимось!!! Тут зараз обов"язково буде ще!!!!

Ну, і всіх вас запрошую у мою новиночку!!! Зустрічайте!!! "НАРЕЧЕНА ЗА ПРИМУСОМ"!!!

Величезне щире прохання, підтримайте нову історію вашими лайками ( зірочками) та поділіться зі мною вашими враженнями та думками про неї!!! Це просто неймовірно важливо для автора!!!

Всім щиро дякую!!! Ви найкращі,ви моє натхнення, ви знаєте про це!!!

Анотація до книги "Наречена за примусом"

– Ви з кимось мене сплутали… Викрали не ту… Я звичайна дівчина, та…
Я відступаю. Він наступає. Пронизує мене своїм чорним поглядом. Здається, пропалює наскрізь!
– У мене до тебе пропозиція, від якої ти не зможеш відмовитись. Ти станеш моєю дружиною, Дана Авдєєва.
Тоді я ще не знала, що він не визнає слова "ні".
І що я стану його дружиною. Покохаю його. І втрачу.
Що у нас народяться діти! Про яких він не дізнається ніколи!