2.1

– Ну, я ж не буду зараз перед лікарем у простирадлі. Або у твоїй футболці. Без білизни.

Нервово прочищаю горло, думаючи про те, що Філ мене переодягав. Одна річ тоді, на стресі. Ми, здається, обидва зовсім втратили голову. Але тепер ... У нормальній обстановці і при світлі дня ...

Тепер все інакше!

- Гаразд. Хвилину.

Філ пружинною ходою підходить до шафи.

Чорт.

Знову шумно ковтаю, розглядаючи його тіло. Він зовсім оголений і зовсім не соромиться! Широкі плечі. Міцна, сталева спина. Міцні, як горіх, сідниці, сильні ноги. Він ніби щойно зійшов із обкладинки якогось спортивного журналу! Так і хочеться торкнутися. Провести пальцями по грудях. По цим кубиками преса на животі. Ну просто. Щоб перевірити. Воно все і справді справжнє? Такого ж у природі не буває!

– Ось. Це тобі має, по ідеї, підійти.

Філ розвертається до мене обличчям.

І фарба заливає мене так, що обличчя пече! Вигляд спереду такий, що голова паморочиться ще сильніше, ніж на висоті в тій повітряній кулі! І… Там теж усе дуже значне. Вражає так, що можна проковтнути язика!

- Філ, ти не міг би прикритися.

Сама ще вище натягую ковдру. Майже по самі очі. Це ж просто Ейфелева вежа якась! Яка, між іншим, прямує прямо на мене! Ще й так красномовно посмикуючись у самому верху!

- Ти чого, крихітко? Збентежуєшся?

Його очі хитро спалахують. Спалахують розплавленим сріблом.

Чорт! Я майже не пам'ятаю своїх відчуттів! Тільки зараз унизу живота все тремтить. Злегка тягне. І трохи пече. Там.

- Облиш. Після того, що між нами було…

- Філ!

- Мовчу, - примирливо піднімає обидві руки вгору. - І правда. Не час. Лікар зараз прийде! За ці півгодини ми точно не вкладемося!

А у мене вуха горять. Намагаюся дивитись куди завгодно, тільки не на нього. Опускаю очі на кинутий Філом поруч зі мною на ліжко хрумкий пакетик.

– Це? Ти справді думаєш, що це мені підійде?

Здивовано розпаковую.

Мало того. Що в нього раптом, ну, випадково, опиняється в спальні набір жіночої білизни! Так це ... Охххх ... Це ж повне непотребство! Такий клаптик мережива і розглянути не з першого разу вийде! В основному стрічки. Яскраво-червоні.

- Це найпристойніше, що в мене є, - Філ, як ні в чому не бувало, знизує плечима. - Не думаю, що тобі підійде щось на кшталт цього.

Витягує з шафи ще один комплект. Чорний. Вертить у руках.

На перший погляд ніби й пристойна білизна. Принаймні мережива там точно більше. Але... В останній момент помічаю, що саме в тих місцях, які ця білизна має прикривати, замість тканини там навпаки. Прорізи.

– Це точно не підійде, – бормочу, заливаючись фарбою. - Мені в душ треба, Філ. Дуже.

- Он там, - він вказує на двері в ніші. Його спальня набагато більша за мою квартиру. Тут і двері не можна помітити.

- Спасибі. Одягнися, будь ласка.

Він лише посміхається. Ані не бентежиться, розглядає мене, коли я незграбно намагаюся вибратися з-під ковдри, загорнувшись при цьому в простирадло. Бачу, як жадібно горить його погляд. Філ розглядає мене абсолютно безсоромно. І під його поглядом у мене відчуття, що цього простирадла немає зовсім. Або що воно зараз просто спалахне і згорить, залишивши мене без нічого!

- Обов'язково, красуне.

Киває, посміхаючись чуттєвими губами. І я знову ніби відчуваю, як вони захоплюють у полон.

______________

Дорогі друзі! А я нагадую, що вже зовсім скоро вийде нова історія, про друга Філа та подругу Олі!!! ( з весілля яких вони там романтично втекли))) " СПАДКОЄМЕЦЬ ДЛЯ МІЛЬЯРДЕРА"

І там ми обов"язково зустрінемся і з нашими теперешніми героями!!! Тож не пропустіть!!!