Ти постукай у мої двері, та не відчиняй.
Дочекайся мого дозволу.
Зайди в мою кімнату — але тільки, якщо я там.
Тихо сядь і привітайся.
Давай просто помовчимо.
Не промовляй ні слова.
Я хочу відпочити — від суспільних поривань,
від утоми, тиску та вагань.
Ти хочеш скинути свій панцир.
Не сьогодні. Я його від тебе не візьму.
Чужі пороки — не мої. Лиши собі.
Твої страждання — не мої.
Я захлинаюся в тривозі. Але вона — набута.
Не моя. Вона навіяна мені — не мною.