Ранок настав неочікувано. О дев'ятій розпочиналися лекції. Мені так не хотілося вставати з нашого затишного гніздечка. Це таке щастя бути з тим кого кохаєш і відчуваєш так глибоко. Розумію, що ні про що не шкодую.
Але, не без легкого смутку, бо довелося вставати, ми розійшлися по терасі робити свою ранкову рутину. У Лео, це йога. Вона дає можливість збалансувати всі грані його сил. Мені більше подобається медитувати в тих практиках, котрі ми вивчали на практичних заняттях і давати вихід силам, зцілюючи природу навкруги. Віддаючи - наповнююсь.
За сніданком, ми вже всі четверо, сиділи й поглиналинаючи смачну їжу, будуючи плани на день.
- До п'ятої, у нас безперервно майже, лекції, - взяла організацію дня в свої руки, Оля, - далі пропоную плавати й зустрічати захід сонця. Це дивовижне видовище ми вчора пропустили, оскільки були на відкритті конгресу. За, проти, пропозиції? - по діловому уточнила дівчина.
- Оля, за що тебе люблю, так за те, що ми не їдемо в інший кінець острову, аби побачити щось особливе. - обійняла подругу, сміючись.
- Не в перший день, люба моя. Можливо трішки пізніше. Потрібно і біля нас дослідити всю красу й насолодитися цим.
- Підтримую. - додав Єгор, забираючи блондинку в свої ведмежі лапи.