Довіра

 Про завдання Лео довго не розповідав. Тому намагалася не згадати про інформацію подумки. Було дещо складно, адже поруч з ним мозок вимикався. Проте, під кінець тижня, роботи у них з Єгором стало так багато, що ми майже і не бачилися. Вже в понеділок, таки розкрив карти цей таємничий красень.

 - Кохана, - звернувся лагідно чоловік, забираючи мене після роботи й підіймаючи високо над землею, стискаючи в обіймах, - розумію, що затягнув із цією розмовою, але все розвивається надто непередбачувано. - Ми сіли в машину і він продовжив. - Ти приймала участь у збереженні каменю сил, для цього навіть пішла на пробудження сил, а це було серйозне рішення. Нікому іншому, такої відповідальної місії не зміг би довірити. І це насправді дуже допомогло, наразі в країні зникло три каменя сил, якби першим став наш, то зникнення чотирьох артефактів викликало б втручання країни гаранта безпеки. Франція чи Італія, неважливо, але наслідки були б дуже тяжкі. - Важко зітхнув й помасував чоло, намагаючись зібрати думки.

 - Я знаю. - Обережно промовила. - На масажі минулого тижня була Оксана, помічниця керівника київського відділення фей. Вона також повідомила про конгрес, на якому мені бажано бути з тобою, щоб допомогти із прикриттям. - Теж важко зітхнула й додала. - Ти був дуже втомлений й зтурбований, було важливо почути все з твоїх вуст і за власним бажанням.

 Долонею ніжно накрила його ногу й злегка стисла.

 - Ти найкраща. - Усміхнувся й повернувся обличчям в мій бік. - Дякую, що дала час. - Поцілунок був сповнений любові й поваги одне до одного.