Завдання з зірочкою

 Лекції розпочнуться з вівторка, обіднього часу. Тому є ще три продуктивних дні, де в суботу моє обов'язкове тренування з Олею, а в неділю день Spa з дівчатами на роботі. Наш щомісячний ритуал для відновлення та відпочинку, а також обміну досвідом.

 Зранку подумки побажала Лео вдачі, а сама зібралася й погнала до фітнес клубу. Сьогодні за планом пів заняття силового, решта розтягування та пілатес. По завершенню, ми з Олею сіли за чашкою кави, розмовляти про минулий вечір.

 - Ти не уявляєш, як він мене зачепив. Такий джентльмен. - Захоплено промовила дівчина.

 - Оля, він дійсно поруч з тобою виявляє себе справжнім чоловіком. Не дає тобі навіть стільця підсунути самостійно. А як ви далі? Цілунок був? - Згоряла від цікавості я.

 - Ох, Іра, твоя найкраща подруга не з сором'язливих, ти ж знаєш. - Загадково посміхнулася блондинка. - А в мене так давно не було чоловіка. Майже півроку живу наодинці із своїми чуттєвими забаганками.

 - Тобто в горизонтальній площині, ви вже перевірили сумісність. - Вона з посмішкою кивнула. - І?

 - Такої кількості кайфу, я ще ніколи не отримувала. Він ніби читає мої думки. - Додала загадково вона.

 Мої очі розширилися, або він дуже досвідчений партнер, або вони суджені. Що ж це коїться? Жили ж спокійно двадцять сім років. Потрібно буде уточнити з Лео чи є така можливість і чим це загрожує, якщо Оля не має дару феї... А ось і він.

 - Алло, провіт. - Посмішка засяяла на моєму обличчі, махнула подружці почекати й відійшла неподалік.

 - Як справи? - Його баритон, низькими вібраціями пройшовся моїм тілом, немов мікротоки. - І я тебе радий чути. - Сміючись додав чоловік.

 - "Не підслуховуй. Хоча, якщо вже так..." - І переказала подумки останні новини.

 - Неймовірно, але все можливо. Я відправив запит на інформацію щодо Єгора. Тому, чекаємо на офіційні дані, щоб розуміти точніше. Але, якщо й так, тоді йому шалено пощастило, бо вони закріпили зв'язок і їх стосунки можуть прирівнюватися офіційним. 

 - Це круто, сподіваємося, що все на краще. Хочу аби Оля була нарешті в гармонійній парі. А як Лоліта?

 - Все пройшло навпрочуд легко. Після отримання сил, головний артефактор таки узяв камінь-ілюзію та спробував покинути КЦОФ. Його простежили до аеропорту, де він планував найближчим рейсом летіти до Туреччини. Білети й валіза вже були на руках. Але не судилося. Покарання чоловік чекає в відділі безпеки фей. Скоріше за все вирок - відмова від сил та повернення свідомості до людської без знання про світ магії. Є в нас такі менталісти. - З сумом в голосі закінчив Лео.

 - Ти засмучений. Чому тебе ця справа так зачіпила?

 - Завжди шкода тих, хто обирає простий шлях і не вірить, що розподіл сил збалансований та справедливий. Все як в людей. А знаєш, що мені підійме настрій? - Загадково додав він. - Зустріч із тобою. Наприклад годині о п'ятій-шостій.

 - Я залюбки.

 Коли попрощалися з чоловіком, повернулася до подруги, яка вже мило щебетала по телефону з Єгором. Хоч би в них все вийшло, подумки побажала і замовила нам десерту, адже є що відмітити. Півроку в Олі та рік в мене, холостяцького життя, вірогідніше за все завершуються.