Лоліта

 Мій дядько вже чекав на своєму робочому місці в КЦОФ. На дев'яту проявлення моїх сил. Навпрочуд схвильована, прокинулася ледь не о п'ятій ранку. Мої батьки загинули три роки тому, залишивши мене одну. Опікуном до повноліття став рідний брат батька, що був світлим феєм та працював старшим артефактором.  Коли настав час пробудження сил, мене ніхто не запитував. Просто сказали коли прийти. Єдина втіха, не мусила гаяти час на роздуми.

 - Ось і все. - Прошепотіла я підходячи до триповерхової будівлі Київського Центру Обслуговування Фей. 

 - Доброго дня, Маріє. Як ваші справи? - Уточнила в працівниці, з якою нещодавно познайомилася. Інколи приходжу допомагати в бібліотеці: протирати пил, доглядати за книгами, складати все згідно картотеки.

 - Лола, привіт. Все чудово, як ти? Налаштована здобути свої повні сили? - Запитала помічниця старшого артефактора.

 - Так, хоч і трохи лячно. Але я вірю, що все вийде!

 - Так і буде. Ось ми і прийшли.

 - Зала проявлення сили фей. - Захопливо промовила я.  - Сідай в центрі на стілець. - Сказала мені Марія. - Непроявлена фея Лоліта, готова до процедури пробудження сил. - Голосно вигукнула моя супроводжуюча для всіх і відійшла до краю кімнати.

 - Вітаємо тебе, Лоліто. - Промовив опікун. - Навпрочуд радий бачити, серед бажаючих проявити силу фей. Які ваші наміри, для чого це вам? - Рішуче запитав він.

 - Я хочу наблизитися до свого дару аби віддячити за допомогу в піклуванні та принести більше користі феям та людям.

 - Твої наміри щирі. Каменю сил, - далі він розвів руки в сторони й промовив: - я вбачаю її силу феї, вона світла та яскрава, якщо час настав, то дай їй те, на що вона заслуговує. - Далі засвітилися стіни і ніби стали напівпрозорими. - Повторюй за мною. " Я приймаю те, що мені дане від народження!"

 -  Я приймаю те, що мені дане від народження!

 - Нехай магія наповнить тіло й душу!

 - Нехай магія наповнить тіло й душу!

 - Приймаю силу і зобов'язуюся використовувати на користь.

 -  Приймаю силу і зобов'язуюся використовувати на користь.

 - Хай буде так. - Завершив він і з'єднав долоні з гучним плеском. 

Зненацька, я стала легкою, ніби душа вийшла з тіла. Із простору до мене полетіла яскрава куля. В останню мить до неї приєдналася жовта. Кулі втягнулися до моєї енергетичної оболонки. З новим вдихом перед очима виникли образи. Перший щодо жовтої енергії та її властивостей - магія емоцій, заспокоює і відновлює. Друге ведіння, стосовно світлої основної сили - дар природи, що дозволяє вирощувати рослини, зцілювати тварин.

 Коли я відкрила очі, вони сяяли зеленим кольором.

 - Вітаємо світу фею Лоліту. Нехай тебе веде Творець до істинного призначення. - Вигукнув дядько і роз'єднав руки.

 Тиша заполонила зал...