Навчання, робота і дещо ще...

 Середа, підйом і вперед до Spa, дарувати людям красу й релакс. Мрію спробувати всі свої техніки після проявлення сил. Душ, вода, молитва на день. 

 - Вода, - промовляю під час купання, - пролийся на мою голову й тіло, стань святою й наповни мене цілющою енергією, спокоєм, рівновагою, впевненістю. Нехай сьогодні, до мене прийдуть ті люди, яким я зможу зарадити, щоб через мене пройшли ті енергії, які потрібні саме їм. Нехай процвітає весь рід, все людство. А кожна людина, бодай на хвилину, відчує себе щасливою. Хай буде так, хай буде так, хай буде так. Але Господи, хай буде так, як краще для мене, як хочеш ти. 

 Оновлена, наповнена й заряджена на позитив, йду вдягатися, сушити волосся, робити мейк.

 На дворі чудова, сонячна погода. Сідаю до кав'ярні в парку та нарешті дістаю телефон, доки чекаю замовлення. Ого. Там вже купа повідомлень. Від подруги Олі, щодо завтрашнього тренування в фітнес клубі. І невідомий номер пише щодо лекцій, зберігаю ім'я висвічується Олена. Додаю до імені "лекції". Продовжую читати. Наступний... Лео. 

 "Привіт, Іра. Бажаю продуктивного дня."

 Хм, а це приємно. У відповідь бажаю теж гарно провести день. Доїдаю сирник, запиваю еспрессо. Все, можна йти робити свою справу.

 День пролетів непомітно, декілька масажів, комплексів із обгортаннями та скрабуваннями. По іншому відчуваю тік енергії. Відчуття стали більш стійкими та глибокими, тому і людям змогла покращити самопочуття набагато краще. Пообідали всі дружно піцою, тому з роботи йшла відносно ситою.

 Маркет, закупки та інші рутинні, але такі приємні речі.

 Перед сном навіть подивилася цікавеньке кіно. Тобто з усіх сил намагалася зберегти вигляд, що нічого не змінилося і в мені немає ніякої цікавості до наполегливого та інригуючого чоловіка. Висновок принаймні один, якщо я матиму вільний простір, мені буде зручніше поглинати нові знання. Інакше навіщо взагалі було давати магії проявлятися...

 Ранок почався виринанням зі сну, в якому Лео сидів поруч на моєму ліжку і погладжував мою долоню. Серце шалено вистрибувало з грудей. Сподіваюся це лише сон, а не ще один вид телепатії... Повідомлення.

 "Телепатія, пробач, засинав думаючи про тебе і навіть уявити не міг, що потраплю у твій сон."

 - Навіть не знаю, як на це реагувати. - Промовила в голос від здивування. Вирішила, що просто відправлю шокованого смайлика. Та пішла збиратися в зал. Два рази на тиждень в нас із подругою ритуал - силове  тренування. Ми ходимо до класної тренерки, яка ганяє нас, щоб жодного сліду жиру не лишилося.

 Вже в залі, на розминці, крокували поруч на біговій доріжці та ділилися подіями, які відбулися за останні три дні. 

 - Познайомилася із крутим хлопцем. Чітко дав зрозуміти, що налаштований на серйозні стосунки. - Та розповіла напівправду про наше з Лео знайомство. 

 - Ну ти мала даєш! Якщо він пробив твій панцир настільки, що ти дозволила йому переночувати в себе, тоді я просто не маю слів. - Вражено промовила Оля. - Тримай мене в курсі щодо весілля. 

 - Не поспішай, куди так різко? Я анічогісінько про нього не знаю. - "На відміну від Лео, я не можу читати його думки." Доповнила про себе.

 - Дівчата, привіт, ви розігрілися? - Підійшла наша катувальниця. 

 - Так, щось вигадала цікаве, судячи по очам. - Промовила Оля. 

 - А як же, бо знаю, що всі кави з тортиками, можна вигнати лише так. - Бадьоро доповнила інструктор з фітнесу.

 В середині тренування, коли вже фінішна пряма сяє навпроти очей, хтось намалювався на горизонті. Засмаглий атлет, не перекачаний, каштанове волосся, сірі очі. І сірих прожекторів з нашої Олі не зводить.

 - Яно, - звернувся до тренерки, - хто ці гарні красуні?

 - Ніхто, доки тренування не завершилося, - і подивившись на годинник додала, - Єгор, ще двадцять хвилин погуляй. Вони не так часто ходять, щоб мати бонус у вигляді пауз на знаки уваги. - Відрізала суворо, але зі смішинками в очах.

 Єгор підняв руки і продовжив свої вправи. 

 - Оля, начувайся. - Додала пошепки Яна, коли лишилися без свідків. - Він поклав на тебе око. Це темний коник, не знаю про нього нічого. Але, скільки дівчат не клеїлися, жодна не підійшла цьому вибагливому чоловікові.

 - Ого, амури певно пролітали, бо іншим способом не можу пояснити різку появу уваги до нас з Іриною з боку чоловічої статі. - Хмикнула Оля.

 - Не те слово. - Підтвердила я.

 Після тренування історія повторилася. Але вже із запрошенням на каву. Оля не роздумуючи погодилася, маючи від Яни позитивну рецензію, чому б і не спробувати. Тому попрощавшись з тренеркою, пішли до роздягальні. 

 - Здається мені, що мачо тебе просто не дочекається. - Розсміялася, коли мої речі були зібрані, а волосся висушене. Оля ж, все ще стояла в рушникові.

 - Невже він думав, що я так легко дамся. - Інтригуюче промовила дівчина.

 - Тримайся світе. Оля вийшла на полювання. - Розвеселилася я.

 Але за декілька хвилин, з розчесаним та мокрим волоссям, русалонька була готова.

 - Ходімо. Ми все одно планували на каву. - Посміхнулася подруга.