Нове життя

 Привіт новий день. Пробудження вдалося на славу. Тренування ніхто не відміняв, тому в першу чергу потягусі, вдягнути спортивну форму і вперед на пробіжку. Виходжу в маєчці й шортиках і застигаю згадуючи, що в домі гість. А де він доречі ? Вчора ми весело доспілкувалися, наобіймалися й трішки емоційно перевантажені лягли спати. В окремих кімнатах. А що буде сьогодні, хто знає. Відчуваю щось цікаве...

 - Лео ? - Гучно кличу і тільки потім помічаю, когось на балконі. Він привітно помахав, знаходячись в якійсь асані йоги. - Пішла бігати, пів години в мене є? - Ствердно киває. - Супер.

 Відчуття кайфу від того, що тіло сильне, витривале, швидке та вправне варті того, щоб рано прокидатися. Тому анітрохи не хвилюючись, залишила чоловіка в своїй квартирі і сама пішла отримувати порцію ранкових ендорфінів. Саме так, спершу потурбуватися про себе, решта справ неважливі, якщо ти хвора й слабка. Хочеш брати від життя максимум, візьми відповідальність за свій фізичний стан та гнучкість розуму. 

 Пів години пролетіли мов за секунду. Моє мокре від поту обличчя демонструвало повне задоволення собою. Відчинила двері й побачила як Лео натягує свіжу сіру футболку. А нічого так спина, вражає. Безумовно він в гарній формі.

 - Привіт, - розвертається й дивиться мені прямо у вічі - ти також шикарно виглядаєш, Іра. В нас є десь година, щоб прийняти душ та поснідати. Вистачить ?

 - Так, чудово. - Знову забула, що мої думки, як відкрита книга. - Тоді я до ванної кімнати. Якщо хочеш, завари нам смачненького американо.

 - Вийдеш, тоді зроблю, щоб кава була гаряча та смачна. - Додав він розвертаючись до холодильника, а я так і не зрозуміла він про напій чи про щось інше... Пролунав веселий сміх з кухні. Так, досить, пора в душ. Холодний бажано.  Цікаво, на яку відстань поширюється його здібність?

 - Все ще чую. - Пролунало з кухні. 

 - "А тепер ?" - Подумки запитала у ванній, але відповіді не отримала.  Щож, близько п'ятнадцяти метрів. Нічогенько, але й інколи мабуть зручно.

 Вийшла з душу в халаті і зав'язаним у хвіст чистим, сухим волоссям. Чоловік спілкувався по телефону та завершував сервірувати стіл. Омлет, тости з авакадо. Мммм, знайшов, як підкорити дівчину - через шлунок. 

 - Дякую, все зрозумів. О дев'ятій будемо. - Поклав слухавку та поставив два келихи з водою й шматочками лимону. - Налітай! - Весело вигукнув блюнет. - Готував з того, що ми вчора купували, та що знайшов у холодильнику. Підкажи, ти таке вживаєш?

 - Так, дуже люб'язно з твого боку. Смачного. - Щиро промовила і з цікавістю налетіла на сніданок. В міру спецій, ніжно та пряно, дуже сподобалося. - Яку каву будеш ? - Запитую і починаю готувати собі американо.

 Замість відповіді він підвівся й підійшов до мене, взяв в шафі над моєю головою найменшу чашку та поставив на стіл. Кавоварка все ще шуміла. А Лео так і продовжував стояти дуже близько, майже торкаючись мене. Ось пролунав сигнал про готовність напою, тому він замінив чашку та натис еспресо. 

 Я розвернулася, відчуваючи запах осіннього листя, що огортав мужню постать, взяла каву та поставила на стіл. Знову занурилася в аромат, коли діставала з полички, поруч з Лео, спеції та згущене молоко. Сіла на стілець, бо ноги не контролювала більше й додала всього по черзі. Цей красень зводить мене з розуму! Або в мене давно не було чоловіка, або це дія невідомих феромонів.

 - Спочатку справа, а потім дослідимо все детально. Обіцяю. - Почав нарешті розмову чоловік, чим увігнав мене в фарбу. - Стосовно одягу, потрібно щось святкове, але ніжне. Ніби ти наївна овечка, якої не варто брати до уваги. Створити ілюзію легкості та романтичності. 

 - Зрозуміло. Що ще, макіяж ?

 - Не багато, все у рамках романтичного образу. І бажано без підборів. Про всяк випадок. - Додав Лео і одним махом випив усю порцію гіркої й міцної кави.

 - Буде зроблено! - Доповідаю, мовляв, ти все контролюєш. Узяла свою чашку та пройшла до шафи за ніжною, білою сукнею. Я ж світла фея ? Маю зустрічати силу в світлому вбранні, чи не так ? 

Час для пригод настав. Що б обрали ви? Звичну буденність чи розкрити власний потенціал на повну?