Розділ 3.3 Продовження допиту

Цього разу Леоден став серйозним.

- Ініціація проходить у храмі Богині Матері. Там є спеціальна зала проявлення. У центрі знаходиться постамент.

- І що на ньому? - задумливо питаю і уявляю описане.

- Камінь Зв’язку. Всього їх донедавна було шість. Це основні точки системи передачі сили, розташовані у різних частинах світу. Кожна пов’язана з головним Каменем Сили, який знаходиться в столиці Королівства Фей.

- Стривай. Тобто у вас є один головний камінь, а ці шість?

- Проводять його силу. - закінчив він за мене. 

Я швидко потягнулася до блокнота.

- Секунду. - попросила час, щоб дописати.

- Ти справді занотовуєш?

- Леодене, я сьогодні тільки почала занурюватися в цю тему, тож маю право.

Він тихо засміявся, чекаючи доки завершу писати помітки і продовжу допит.

- Добре. Що вони роблять?

- По-перше, забезпечують передачу магічної енергії. По-друге, - він зробив коротку паузу. - вони підтримують мережу Переміщення.

Я підняла очі, відірвавшись від записів.

- Через них ми можемо потрапити з одного храму до іншого.

- Ти серйозно? І я можу просто зайти в одні двері в Манерії й вийти, наприклад, у Вайрені.

- Якщо між цими точками є активний зв’язок, тоді так.

- Хто ним користувався? - уточнила, розуміючи, що не можу бути осторонь. Згадалося зелене полум’я і те відчуття поклику, яке з'явилося вчора. Здається я в цьому ув’язла по самі вуха.

- Ті, хто має доступ до храмової мережі. 

Не пояснюючи деталі сказав Леоден та сів зручніше на дивані, не відводячи від мене гіпнотизуючого погляду.

- Ти що, намагаєшся мене прочитати? - здивовано піднімаю брови.

Він підвівся, повільно підійшов до мене та нахилився, спершись на спинку крісла. Шумно вдихнув повітря поруч з моїм обличчям.

- Чесно, хотів би, але не можна. Людей без сили фей читати заборонено. - прошепотів на вухо мені відповідь та продовжив. 

- Знала б ти, наскільки це могло спростити наше розслідування. - сказав повертаючи собі вертикальне положення. - Але ці здібності можна застосовувати суто по ордеру. Або… за бажанням самої людини.

Чоловік відступив на кілька кроків спостерігаючи за моєю реакцією. Зафіксувавши мій ступор посміхнувся та поцікавився.

- Чи є ще запитання? 

Якщо Леоден думав, що дезорієнтує мене попередніми діями, то він помилився. Я продовжила допит ще інтенсивніше, поки не отримала всі або більшість відповідей.