Супер секретно.

 Доки Єгор і Оля лишилися в номері з джакузі і незрозуміло чим займалися, ми з Лео підійнялися на найвищий поверх та перевіривши чи немає нікого поруч, обережно притулили до стіни, такий собі "Локатор". Це був камінь невеликого розміру, що розпізнавав звуки за товстими стінами, зберігав та передавав запис на такий самий камінь, що зберігався у київському офісі СБФ.

 - Ми вже говорили про це. - Англійською промовив Рей. - Ти бажаєш змінити хід історії і зосередити владу в руках найсильніших. Але ж, купа справ, які виконують феї, за рахунок великої чисельності, стають в нагоді. Невже потрібно чинити заколот аби просунути у верхівки Своїх та зменшити кількість осіб, що мають сили?

 - Ти не розумієш, навіщо феям принижувати себе, розповсюджуючи сили в мізерній кількості. Переналаштувавши камені, з'єднавши хоч кілька десятків,  ми отримаємо джерело енергії, котре нас наповнюватиме силами в десятки разів більше. От чому їх розділили? Щоб не було сильніших та слабших, щоб рівні сили прибрали амбітність і розвивали індивідуальність. - Дуже емоційно пояснював Елерт.

 - То хіба ж це не вірно? Конкуренція все одно залишається, залишаються досвід та індивідуальні особливості. - Продовжував вмовляти товариша Рей.

 - Так, але при владі люди. На велику кількість людей ми впливу не маємо, а живемо в своєму закритому всесвіті, підпорядковуючись безсилим! Невже це не варто змінити?! Вони воюють, вони винаходять різні токсини й хвороби, знищують природу. В моїх жилах тече кров друїдів і мені навпрочуд боляче споглядати на самознищення, під яке і феї потрапляють, але не можуть із цим нічого вдіяти! - Його буцімто добрі наміри, почали тхнути одноосібним правлінням і третьою світовою...

 Послухавши ще трішки й записавши їх розмову на "Локатор", ми повільно рушили в бік сходів, зберігаючи мовчання, аж доки не дійшли до нашої кімнати.