Де живе магія там живуть почуття

 До завершення дня встигла закрити декілька важливих питань і прийшла додому майже о шостій вечора. Закинула прання, прийняла ванну з магнієвою сіллю, поскрабувалася улюбленою апельсиновою пастою та здійснила інші ритуали по відновленню сил, енергії та краси, на які так рідко є час. В кінці кінців, відчула себе королевою. Адже тільки від нас залежить наш стан. З середини - назовні. Ділитися від надлишку, а не від недостачі.

 Вже перед сном згадала про Лео і обіцянку повернутися. Чи чекала я зустрічі? Так. Чи змінилося моє ставлення до нього? Ні. Потрібно буде трішки розговорити. Або й навпаки, розслабитися й кайфувати від того, що відбувається. А там, будь що буде. З цими думками і поринула в сон...

 - Привіт. Радий бачити й знати, що думала про мене. - Обійняв мене міцно-міцно. - Якби не справи, приїхав би вже сьогодні. Як ти?

 - Я цілком чудово. Навіть здивована тому, як швидко ти зорієнтувався щодо вечері. Неочікувано, але компанія гарна.

 - Хочеш прогулятися снами? - Зацікавлено поглянув у вічі Лео.

 - Залюбки, якщо це безпечно. - Відповідаю і навіть не уявляю на що підписуюся. Зненацька, ми опиняємося на вершині гори, над нами безліч зірок. 

 - Яка краса. - Із захопленням промовляю. - Обожнюю дивитися на зорі. Якийсь час ми дихаємо нічним повітрям, наповнюємось атмосферою, закарбовуємо обр в пам'яті.

 Наступної миті зображення змінюється і ми стоїмо на березі моря. Місяць лагідно світить на воду, утворюючи доріжку із сяйва.

 - Покупаємося? Вода тепла. - Додає, зацікавлено спостерігаючи за мною.

 - Залюбки! Ще питаєш. - І вдягнена в легенькі шортики й маєчку для сну, з розгону залітаю у воду, піднімаю купу крапель у повітря й весело сміюся. - Клас, як я давно не була на морі. - І пірнаю під воду. - Ти чарівник.

 - Це ти чарівна. - Шепоче поруч, виявилося він вже теж у воді.

 Зранку почервоніла від спогадів про купання. Як дитина себе поводила, але річ в тім, що я обожнюю плавати. Море - то моя слабкість.

 Потрібно, просто встати і продовжити цей день жити. Так і зробила.

 - Доброго дня. - Ласкаво привітала першого відвідувача. - Який масаж обрали? 

 - Хочу загальний медовий масаж. - Промовила прекрасна світловолоса жінка, ім'я якої Інна.

 - Це мій улюблений. Я називаю його "контраст відчуттів". - Вже починаю робити. - Спочатку мокрий, гарячий рушник і зволоження всього тіла. Далі, в'язкий, теплий мед, який рівномірно наносимо на все тіло. - Наношу. - Легкі прилипання всією долонею, а потім, по мірі густішання меду, прилипання і відлипання, лише пальцями й подушечками пальців. - Завершую масаж на задній поверхні тіла. - Коли мед утворив маленькі грудочки з ороговівшого шару шкіри, ми стираємо все знову мокрим, гарячим рушником. Так, перевертаємося. - Даю чітку команду. -  Робимо все те ж саме з іншого боку. - Роблю масаж по передній поверхні тіла й відправляю Інну до душу. - Завершуємо процедуру омиванням без гелю, просто водою.

 День був максимально продуктивним. Медових масажів було аж три. Давно хотіла зробити "медову п'ятницю" аби кожна жінка могла релаксувати по повній. 

 Зі Spa вийшла, як завжди втомленою, але щасливою. В моїх процедурах завжди є глибина, а кожна людина справді знаходить те відновлення ресурсу, якого потребує.

 - Іра. - Промовляє тихо голос поруч зі мною.

 - О, Лео, привіт! Я рада тебе бачити. - Чоловік наздогнав мене біля кав'ярні, де проходять мої сніданки. В руках він тримав букет яскравих квітів.

 - Я також, рідна. - Підійшов вручити букет та міцно обійняти.

 - Дякую за сон. - Обіймаю у відповідь. Втягую його запах і відчуваю зграї мурах, що побігли по шкірі.

 - Мені потрібно на півгодини додому! На сьому домовилися про зустріч в кафе близ набережної. Тут пішки можна дійти. У нас в запасі якраз є година.

 - Ходімо. - Відповів чоловік безапеляційно.

 - Цікаво, що ти скажеш про Єгора. Він мені чимось нагадує тебе. - Задумливо додала я.

 - Хм. - Посмішка осяяла його обличчя. - Він тобі не сподобався. - Ствердно додав Лео.

 - Зовні, абсолютно не мій типаж. В ньому надто багато лоску. Ніби кінозірка. Але якась частина внутрішня, мене зачепила... Побачимо. - Задумливо додала коли зайшли до під'їзду. 

 Всю дорогу відчувала його присутність на рівні флюїдів. І щойно увійшли до квартири, втікла до ванної під його веселий сміх.

 - Де кавоварка ти знаєш, почувайся як вдома. - Закрила двері й притислася до них спиною. 

 - " Ти відчуваєш мене глибше, це нормально, я просто буду поряд, не наполягатиму ні на чому. Не для того чекав все життя. "

 - " Дякую, просто ти... Енергетичне поле, запах, ніби затягують. "

 - " Це ти неймовірно чутлива. Втім, чого ще можна очікувати від такої емпатійної людини, як ти. Дехто і після проявлення сил не в змозі відчувати поле людини. " 

 Я задумалася. Чи діють мої супер чутливі сили лише на Лео, чи це поширюється на всіх. Потрібно буде перевірити. Дала собі завдання і продовжила свої приготування. Душ, молитва й сіль. Далі, швидко висушити волосся й одягнути білизну, халат і до шафи в спальні. Хотілося бути гарною, але не дуже вишуканою, тому обрала коричневу шовкову сукню. Два мазки тінями, тушшю, блиск для губ і вуаля, до вечері готова.