Зустріч.

   Голодною і злегка злою, додому йти аж ніяк не можна. Тому перша станція - кафе біля будинку батьків. Смачне перше, перегляд історій в соціальних мережах, все, ресурс знайдено. Підводжу погляд і застигаю не в змозі відвести очей... 

 - Привіт, Іра. - Привітався темноокий, високий чоловік. Коли він встиг підійти, взагалі не помітила. Одягнений в світлу футболку та чорні шорти. На вигляд, років 30-35.

 - Ми знайомі ? - Все ще вдивляюся в темні, немов зоряне небо очі, але розумію, що точно бачу його вперше, бо запам'ятала б.

 - Не зовсім. Але зараз ми це виправимо. - Щира посмішка з якою він розмовляв, вселяла спокій, ніби старий друг, якого я не можу згадати. - Моє ім'я Лео. Я справді твій старий друг. - Сказав... прочитавши думки і протягнув руку, допомагаючи піднятися. - Пропоную продовжити розмову в більш затишному місці. Адже ти збиралася до батьків ? 

   - Лео, я поки нічого не розумію. Єдине, що я знаю, це те, що ти фей. Навіщо тобі в мій дім ? Звідки мені знати, що ти не заподієш зла ? Чому маю вірити ? - Тихо, але впевнено промовляю не забираючи руки, якій так тепло, немов вогонь палає між долонями.

 - Ти права, але й відчуваєш, як моя сила до тебе ставиться. - Натякає на руки. - Тому можеш бути певна, ані тобі, ані твоїм рідним, свідомо не вчиню зла. ДАЮ СЛОВО.  - Очі Лео спалахнули червоним, підтверджуючи все проговорене ним, а також те, що він темний. У світлих очі сяють зеленим кольором.

 - Ти дивний. - Шоковано промовила я.

 - По іншому ти не підпустиш темного до себе. Я цілком підтримую таке рішення. Більше того, сподіваюся, що жоден темний не дозволить собі чіпати мою суджену. - Завершив Лео, а я просто отетеріла. Мої вуста тільки відкривалися й закривалися, ніби не могла вдихнути.

   От і побула впевненою собі жінкою, що і не мріяла про сім'ю найближчі роки. Суджений на голову звалився. Потрібно все прояснити й розплутати цю купу загадок.

 - Гаразд, ходімо. - Забрала руку. - Можливо батьки пояснять мені щось. Бо я нічого не розумію. Ми обрали життя звичайних людей відмовившись від сил і позбулися всіх зобов'язань щодо магічних поєднань.

 - Ходімо, хай там як, але я радий, що моя магія обрала тебе. - Лагідна посмішка освітила його обличчя. - Мене все влаштовує. - Додав він так ствердно, що пішли мурахи шкірою.

 - Хай там як, але договірні відносини мене не цікавлять, моя родина буде базуватися на принципах взаємоповаги та справжніх почуттів. - Всупереч його словам промовила я. 

   Хвилини зо дві ми йшли до будинку. Але перед дверима мені стало дещо соромно, адже це вперше за 27 років, я знайомлю їх з чоловіком. Мама, відчувши мій стан, відчинила сама. Кинула швидкий погляд за спину, кивнула Лео і впустила нас в дім.

 - Вітаю, Сергій. - Представився батько, що стояв в коридорі за дверима. - Мені про вас розповідала дружина. - Тато потис руку Лео. - Невже настав час ?

 - Так, на моє щастя. Інакше довелося б чекати ще років двадцять. - Не дуже весело відповів чоловік. 

 Тим часом мама обійняла мене і поцілувала щічку, потім і тато. 

 - Ходімо на кухню. Там є де всім зручно розмістися та й каву запашну приготую. - Світлана пройшла першою, показуючи всім приклад. - Сідайте в кріслах.

  Так і зробили, а поки готувалася кава в турці на індукційній плитці, ми продовжували мовчати. Нарешті, коли всі приготування завершилися і гості отримали смачні напої, мама продовжила.

 - Почну з початку. Я мала дар передбачення. І ми з Сергієм, змогли попередити викрадення каменя фей. Злодії мали на меті змінити хід історії, заподіяти зла феям, забравши їхні здібності та зконцентрувавши всю магію одноосібно. Ми вчасно замінили камінь підробкою, а оригінал передали до Київського центру, в спеціалізоване сховище. - Мама зробила ковток. - Далі, врятувавши країну, ми мали право на відставку. Але на той час, я вже була вагітна, а відмовлятися від дару можна лише після пологів, аби не нашкодити маляті. Коли ж ти, Ірина, нарешті з'явилася на світ, мій дар спрацював та видав ведіння маленького Лео. Дуже щасливого, адже на світ з'явилася його суджена.

  Мама замовчала, я теж. Навіть не уявляю, що з цією інформацією робити.

 - Потім промовила слова відмови від основної частини магії і все. Жила звичайним життям разом з вами. Про Лео я цікавилася через секретарку, яка працювала зі мною та продовжує нині на тій самій посаді.- Знову ковток. - І вона знайшла. Виявилося, що є лише один Лео, який підпадає під опис та вік. І він у Вінницькому центрі. Уповноважений контролювати стосунки між темними і світлими. 

 - Я теж, дав запит на світлу фею Ірину. - Взяв слово Лео. - Отримав декілька результатів, нажаль всі не ті. Але завдяки тому, що надійшов запит на мене, зміг зачепитися за ниточку. Так вдалося знайти тебе. - І знову такий теплий погляд на мене.

  - Гаразд, але чому настав час ? Саме зараз ? - Намагаюся докопатися до істини.

 - Річ у тім, що ситуація повторюється. У Лео подібний дар до мого власного, саме так ми побачили одне одного у ведінні, коли ти народилася. Дехто зі світлих має намір повторити історію. В них є непроявлена фея, якій скоро вісімнадцять. В момент ініціації, планують викрадення каменя. 

 - Так, як офіційний дар Лео комунікації, схилення до дипломатичного вирішення питань, то він запропонував підключити до дій непроявлену світлу Ірину, дар якої, зміна зовнішності. Адже в тебе була на масажі Оксана, моя довірена особа в центрі, яка підтвердила, що під час масажу відчула легку корекцію зовнішності. Більше того, не ілюзію, а справжню. - Мама з любов'ю поглянула на мене. - Така здібність точно стане в нагоді. Цінним є й те, що ти наша донька, нам довіряють.