17. Ед. Несподівана звістка

Я кілька секунд просто мовчав.Здається, втратив дар мови. Не очікував побачити її зараз. 

— Привіт, Лано.

Її усмішка стала ширшою.

— Можна зайти? — запитала. ледь нахилитвши голову набік і насмішкувато дивлячись мені в очі. 

Я машинально глянув через її плече, ніби сподівався побачити там пояснення, чому вона вирішила прийти саме зараз.

— Щось сталося? — поцікавився максимально холодно. 

— А хіба я не можу просто прийти до чоловіка, якого кохаю?

Я ледь помітно стиснув щелепу.

— Ми з тобою розійшлися, якщо ти забула. Ти сама зібрала речі і пішла. 

— Я пам’ятаю, — спокійно відповіла вона. — Але це не означає, що я перестала тебе кохати.

У мене виникло дуже чітке бажання зачинити двері перед її носом. 

Але за моєю спиною я почув кроки. Лада підійшла до мене і зупинилася трохи позаду, так близько до мене, що я відчув ніжний аромат її парфумів. 

Лана теж її помітила. Її погляд ковзнув по Ладі, затримався на кілька секунд, а потім повернувся до мене.

— Отже, це вона? Це твоя нова дівчина? Швидко ж ти знайшов мені заміну!

Я нічого не відповів. Повернувся до Лади, обійняв її за плечі і легенько притягнув до себе. Вона не відсторонювалась. тихенько стояла в моїх обіймах.

Лана повільно видихнула, але замість того, щоб влаштувати сцену, несподівано усміхнулася.

— Макс мені  все розповів, — сказала вона.  — Що не встигла я вибратися з твоєї квартири, сюди вже в’їхала інша. Ви були знайомі раніше? Зустрічалися у той час. як я була на парах? 

Я подумки прокляв Макса. Мій друг не міг просто піти додому. Йому обов’язково потрібно було рознести новину про моє «кохання» по всьому місту.

— Він розповів тобі багато зайвого, — сухо сказав я. — Це моя особиста справа, кого я в себе поселив. і я не повинен перед тобою звітувати. 

— Він сказав, що ти знайшов нову дівчину. Але я думаю, ти це зробив просто на зло мені, щоб помститися. 

Лада переступила з ноги на ногу, явно не знаючи, куди подітися. Я подивився на неї й побачив у її очах щось схоже на вибачення, хоча вона взагалі не була винна в цій ситуації.

— Лано, нам із тобою нема про що говорити, — я похитав головою. — Ти почала мене шантажувати, щось від мене вимагати… А я не люблю. коли на мене тиснуть. 

— Ти так вважаєш? Що сказати тобі, що я кохаю тебе і хочу прожити з тобою все життя — це називається “тиснути”? І що все те, що ти мені розповів про свою родинну ситуацію  — це не якийсь турецький серіал, а правда? 

Вона зробила крок уперед.

Я не відступив з дороги, на зло їй, бо саме на це вона зараз розраховувала. Що я здамся і перепрошу її за все, що я не робив

— Абсолютна правда, — кивнув я. 

На її обличчі на секунду з’явилася розгубленість і образа, хоча вона швидко взяла себе в руки. 

— Тоді, мабуть, мені варто сказати тобі дещо важливе, — промовила Лана. — Думаю, і твоїй новій пасії буде цікаво про це дізнатися. 

Я насупився.

— Що ти маєш на увазі?

Лана подивилася спочатку на мене, потім на Ладу, ніби спеціально переконувалася, що та слухає, а тоді тихо сказала:

— Я вагітна.

Мені здалося, що в квартирі раптом вимкнули звук. Я більше не чув ні гудіння холодильника, ні шуму машин за вікном, ні навіть власного дихання.Просто дивився на Лану й намагався зрозуміти, чи справді почув те, що почув.

Лада теж застигла і мимоволі стиснула мою долоню в своїй.

— Що? — нарешті видихнув я.

— Я вагітна, Еде, — повторила Лана вже впевненіше, поклавши долоню на живіт. — І дитина, безперечно. твоя. Я. на відміну від тебе. у стосунках не ходжу “наліво”. 

Я дивився на неї, не в змозі одразу підібрати слова.

Мій мозок гарячково почав перебирати останні місяці наших стосунків, дати, зустрічі, розмови, усе, що я пам’ятав, намагаючись зрозуміти, чи це взагалі можливо.

Лана спостерігала за моєю реакцією, вона виглядала спокійною, зосередженою, як гравець у шахи під час відповідальної партії. 

— Ти впевнена? — запитав я нарешті. — В тому, що ти взагалі вагітна? 

— Абсолютно. Можу показати довідку від лікаря, — вона ледь усміхнулась. 

— І який термін?

— Майже два місяці.

Я провів долонею по волоссю й відвернувся. Це могло бути правдою.

Чорт.

Я відчув, як усередині все стислося від усвідомлення того, що моє життя за кілька секунд могло змінитися повністю.

— Чому ти не сказала мені раніше? Мовчала стільки часу…

— Тому що спочатку сама не знала, — відповіла Лана, і тепер її голос був схвильованим. —  У мене продовжувалися місячні, кажуть, таке буває. Вчора я пішла до лікаря, бо рознервувалася і в мене заболів живіт. Мені зробили УЗД і сказали: “Ви скоро станете мамою”. А щойно я дізналася, що ти вже живеш з іншою.

Її голос артистично затремтів. Трохи перегравала. але в цілому виглядала зворушливо. 

Я заплющив очі. Ну що це за закон підлості — саме тоді, коли в моєму житті з’явилася Лада, коли квартира перестала бути просто красивим порожнім простором, коли я вперше за довгий час, проведений разом з Ланою, але насправді окремо —  почав відчувати себе не самотнім.

Розплющив очі й подивився на Ладу.

Вона стояла трохи осторонь, бліда й розгублена, і я раптом усвідомив, наскільки абсурдною виглядала ця ситуація з її боку.

Ще вчора вона була просто  незнайомкою, потім стала дівчиною, яка працювала в мене. Сьогодні вона моя фіктивна дівчина. Ми щойно ночували в одному ліжку. Мої друзі вважають нас закоханою парою. А тепер на порозі стояла моя колишня і заявляла, що носить мою дитину.

Я потер перенісся.

— Мені потрібен час, щоб усе обдумати.

— Звичайно, — кивнула Лана. — Але май на увазі, що аборт я робити не збираюся. І я не збираюся просто так тебе віддавати.

Я підняв на неї погляд.

— Що це означає?

Вона усміхнулася, і ця усмішка мені зовсім не сподобалася.