Таємна кімната поетеси

Дівчина осінь

Вона мені каже про осінь,

Золотаве листя, атмосферні дощі,

Але думки забиті мої —

Лише у її красі.

Ластовиння на носі, кучеряве волосся,

Погляд очей чарівний отих,

Її руки зігріють краще, ніж сонце,

Що промені б'ються крізь хмари сюди.

Коли вона каже те тепле «Привіт»,

А посмішка сяє мені, —

Не страшний для мене тоді буде грім

У теплих обіймах осінніх її.



#997 в Різне
#152 в Поезія

У тексті є: вірші

Відредаговано: 29.08.2026

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше