Вона мені каже про осінь,
Золотаве листя, атмосферні дощі,
Але думки забиті мої —
Лише у її красі.
Ластовиння на носі, кучеряве волосся,
Погляд очей чарівний отих,
Її руки зігріють краще, ніж сонце,
Що промені б'ються крізь хмари сюди.
Коли вона каже те тепле «Привіт»,
А посмішка сяє мені, —
Не страшний для мене тоді буде грім
У теплих обіймах осінніх її.
Відредаговано: 29.08.2026