Розділ XV. Біля лікарні

Віталій опинився біля входу до лікарні.

• Знову ображається на мене. Що я сказав такого? Просто, що вона сексі.

Зайшовши до лікарні не знав в якій палаті знаходиться його друг. Пішов до ресепшена. Він використовував Google перекладачем щоб поспілкуватися із працівником.

• Можете підказати де знаходиться Порватов Денис?
• А ви, хто йому?
• Найкращий друг. Він був поранений у праве плече.
• Він знаходиться у 14 палаті.

Не встиг піти до свого друга, як до лікарні підїхав чорний джип. Вийшли четверо охоронців Андрія, почали швидко наближатися в сторону входа в лікарню.

• Оце я влип! Як вони мене знайшли? Заховайте мене будь-ласка. Не видавайте мене та мого друга. Вони злі люди.
• Ідіть до комори, там безпечно буде. – відповіла працівниця ресепшина.

Підійшли люди в чорному до ресепшин. Один із них говорить.

• Де хлопець із золотавим волосям? Тільки, що заходив сюди. – сказав один із охоронців.
• Він пішов на третій поверх. В кабінет 32, там знаходиться хігург. – відповіла вона.
• Ходім.

Віталій вийшов із комори почав направлятися до виходу. Подякував працівнику, вийшов із лікарні почав бігти в напрямок автобусної зупинки.

• Потрібно валити звідси! – перелякано сказав Віталій.

Поки він біжав… Перед ним із дерева вистрибнула Юлія, не дала втекти йому.

• Ну привіт Віталій! Знову зустрілися! Як поживаєш солоденький!
• Забутьте моє ім’я. Якщо ви були організатором заходу не дає вам право знати все про мене.
• Не хвилюйся. Я про тебе все знаю. І не буду забувати… Дивно… А де твій друг?
• Не скажу.

Тим часом охоронці не знайшовши хлопця біля кабінету хірурга. Заглянули в кабінет, там пацієнт сидів інша людина не Віталій. Вийшовши із кабінету один із охоронців побачив у вікно, як Юлія зупиняє Віталія.

• Колеги, хлопець на вулиці разом із дочкою господаря!

Вони почали направлятися на вулицю. Діалог між Віталієм та Юлією тривав.

• Скажи по доброму. Де скриня, де золото?
• Якщо чесно, не було ніякого золота!
• А що там було?
• Знову не скажу!
• Ти сильно сміливий. Хочеш померти? Я тобі влаштую. Мабуть золота справді не було. А в тебе є таємна реліквія. Знаю, вона  у тебе, чи у твого друга.
• Ти знала про реліквії, а навіщо запитувала про золото?
• Хотіла перевірити тебе на чесність. Думала віддасиш золото, або цю реліквію. Ти із однієї сторони хоробрий, а із іншої не до кінця  чесний зі мною.
• Для добрих людей я чесний, а ти зовсім не попадаєш в цю категорію.

Із лікарні вибігають охоронці та продовжують бігти в сторону Віталія. Юля приказує їм.

• Схопіть цього хлопця!

Віталій почав тікати в сторону галявини, знову не вдалося втекти від Юлії. Вона швидко наздогнала його та вдарила у ліве плече. І Віталій одразу покотився колобком по асфальту. Охоронці в чорному схопили його.

• Який із тебе герой! На словах ти сміливий, на ділі справжній шмаркач. Тобі немає шансів тягатися зі мною. –  гордо промовила Юлія.

Віталій наступив на ноги чоловікам, які тримали його. Почав бити тих трьох, які стояли навпроти. Йому не вдалося розірвати кільце, що утворили вони. Четверо чоловіків завалили на асфальт та почали сильно бити. Побили так, що кров із рота почала текти.

• Перестаньте! Хлопче! Віддаси те, що було в цій скрині. Чи твоя подруга загине. – сказала Юлія.
• Що із Танею? Якщо ви пальцем доторкнетесь то я…
• Що ти? В даний момент ти на волоські від загибелі. Про себе краще подумай. Навіщо жертувати собою заради цією скрині. І тим паче, вона належить нашій сімї. Постривай! Що у тебе вісить на шиї? Кулон серебристий. Мабуть це, те що лежало в скрині? Відповідай!
• Хм…– Віталій не хотів нічого говорити.
• Мовчиш? Добре. Побийте ще раз щоб не відчував не ніг, ні рук.

Юлія забрала кулон. Охоронці знову почали бити його…

• Нічого особливого на перший погляд. А ще Віталій якщо я дізнаюся, що ви із другом заховали від мене золото. То вбю всіх твої родичів та твоїх батьків. І на останок хочу сказати, мені прийшло дві хвилини тому повідомлення, що твоєї коханої Тані не стало. Не щасний випадок… Твоя кохана не змогла справилася із керуванням і попала в ДТП та загинула. Не сумуй знайдеш іншу якщо вилікуєшся. Ха ха… Все досить!  Ходім звідси! – сказала Юлія.

Юлія та четверо охоронців сіли у джип та поїхали. Його залишили  біля входу у лікарню. Віталій не міг встати та навіть телефон руками взять не міг. Почав натискати носом, але є ще одна проблема телефон розбився. Не працює. Він почав плакати не тільки від сильного болю  у ногах і руках, а від того, що Таня померла. Тільки він її знайшов, знову втратив її назавжди. Почав повсти до парадного входу в лікарню. Від його риданя почули лікарі та вийшли із ношами та віднесли його до лікарні.