Розділ XIII. Таємна реліквія

Через свій смарт годинник визвала охоронців батька щоб забрати скриню.

• Візміть із собою спеціальні рукавиці. Давайте швидше приїжайте! Вас чекаю біля річки. Геолокаціяю свою передала… Ну, що хлопчики дякую вам за співпрацю.
• Щось обличчя знайоме. Не ти була серед організаторів заходу в інвестиційному компанії, де я презентував наш новий продукт? – запитав Віталій.
• Так це я. Ну тобі, то що?
• Ти дуже красива. Та сильна. – сказав Денис.
• Дякую.

Юлія дістала свій пістолет направила на них. І додала:

• Цю красу, ви побачите в останнє.

Підїхав зелений автомобіль. Але через дерево та кущів не було видно хто приїхав.

• О! Мабуть мої приїхали. – сказала Юлія

Вийшла Таня побачила, що вона намагається вбити Віталія та його друга. Дістала свій пістолет та неочікувано для Юлі вийшла із густих кущів та дерев.

• Стоять жінко! Без різьких рухів! Поклала пістолет на землю. Віталік, як ти? А твій друг?
• Мене звати Денис.
• Я жінка? А дівчина на хвилинку. – переправила Юлія.
• Дуже приємно. Це ти Денис? Віталій про тебе розповідав. Ось в живую побачились. – сказала Таня.
• Зараз добре. Коли ти з’явилася. –  відповів Віталій.
• Швидко відпустила їх! А то пристрелю! Зробила контрольний пострілу повітря. – попередила Тетяна.
• Ну гаразд забирай цих невдах. А скриня моя. – сказала Юлія.
• Ні! Скриня наша! – одночасно промовили Віталій і Денис.

Віталій і Денис різко встали, вхопили скриню і цією важкою штукою столкунули на землю Юлію. Після цього скриня перестала світитися та остила. Вони трохи опікли свої руки. А Юля швидко піднялася та почала біжати за ними, але від сильного опіку на спині зупинилася. Вони встигли сісти у автомобіль, Таня вже намагалась завести. Юля вирішила стриляти та попала у праве плече Дениса. Таня завела автомобіль та поїхала. Через пів хвилини приїхали охоронці на чорних джипах.

• Негайно їдемо за зеленим автомобілем! У них наша скриня! – сказала Юлія.

Почалася погоня по дорогам Бразилії.

• Денис ти сильно ранений? – запитав Віталій.
• Якщо чесно, зараз не сильно круто. Не хочу помирати за ящик. Краще би віддали їй і все. – відповів Денис.
• Вона дуже сильна. Мабуть володіє бойовими мистецтвами. – сказав Віталій.
• Ця жінка поклала нас, як маленьких дітей. – через сильну біль правого плеча промовив Денис.
• Тань, як ти нас знайшла? – запитав Віталій.
• Я одразу поїхала до отеля після ескурсіїї замітила, що вас обох не бачу. І вирішила повернутися до парку. На березі річки почула дивні звуки. Побачила вас і ту жінку. – відповіла Тетяна.
• А звідки в тебе пістолет? – запитав Денис та втратив свідомість.
• Мій в мене пневматичний. Він не бойовий. Зараз поїдемо туди, де я живу, а потім вже там  визвемо тобі Денисе швидку допомогу. Він вже втратив свідомість. – відповіла Юлія.
• Потрібно повертатись до отеля. – сказав Віталій.
• Не раджу. Ми ще не відірвались від них. – відповіла Тетяна.
• А звідки у тебе тачка?
• Віталік. Автомобіль взяла на прокат. От капець не можу відірватись від них! Досі за нами їдуть!
• Таня зверни на цей провулок там джип не проїде. Твій автомобіль маленький легенький.
• Туди збиралася завернути. В цьому районі я живу в одній бабусі, вона теж із України.

Таня зупинилася посеред провулка щоб не проїхали джипи. Вони разом несли Дениса по ступенькам до балкону.. Через поранення  втратив багато крові. Денис давно втратив свідомість. Віталій разом із Танею встигли ще занести скриню у квартиру. Через три хвилини приїжають 2 джипів із них виходять Юля та дев’ятеро охоронців. Почали шукати їх.

• Обшукайте кожен будинок. Вони повинні бути тут. Ось їхній автомобіль. – сказала Юлія.

Двоє сидять на балконі а Денис лежить у ліжку у бабусі Вірі. Віталій і Тетяна спостерігають, як внизу ходять чоловіки в чорному.

• Потрібно негайно викликати швидку. Тань, ти знаєш португальську, телефонуй!
• Зараз.

Внизу досих пір Юля сердито звертається до охоронців.

• Знайшли?
• Ні.
• Такі телепні! Шукайте! Вони повинні бути. Далеко не могли втекти.

Юлія замітила сходи, які ведуть до балкону. Вирішила піднятися туди. Дійшовши туди, подивилася у вікно, там нікого не було. Намагалася відкрити, але двері балкона були зачинені.

• Нічого немає. Мабуть в другий район втекли. Придеться  затриматись у цих краях. Ці троє вже діють мені на нерви. Знайдіть їх! Якщо добровільно не віддадуть скриню, то не роздумуючись вбийте. Зрозуміли?

Віталій і Тетяна здихнули з поглешення. В Дениса почала рана гноїтися.

• Алло швидка тут людину поранено. Приїжайте за адресою…– сказала Тетяна.
• Швидку викликали! Потрібно дізнатися, що в скрині. Бо за цю коробку чуть нас не вбили. А власника квартири немає? – запитав Віталій.
• Начебто немає. Я живу із старенькою бабусею, вона приходить в різний час, а в основному у вранці та у ввечері.