Розділ XII. Скриня

Пройшла ніч… Наступив ранок у Ріо-де-Женейро. Віталій вийшов із свого номера і зустрів своїх колег маркетологів.

• Доброго ранку. Як відпочивається? Давно не спілкувалися. – сказав Віталій.
• В мене все супер! Ніколи так не відпочивав! Басейн тут бомба! міні-бар на високому рівні! Різні напої та коктейлі. – сказав Федір.
• А я Віталій приїхав з своєю дружиною. Із веселощів в мене тільки море і ескурсія, а так розважатись на повну катушку м’яко кажучі не дають. – сказав Микита.
• А ти думаєш, що в мене є багато веселощів. Приїхав із своєю сім’єю на відпочинок. Не ходжу випивати та розважатися в нічні клуби. Моя головна ціль подивиитися на природу знайти моральний спокій. І дізнатися, що представляє себе Бразилія. – сказав Віталій.
• Мені вже час. Кличе моя дружина. – сказав Федір.
• Ну бувай. Гарного дня. Зустрінемося на ескурсії. – промовив Віталій.
• Я теж піду. Гарного дня! – сказав Микита.
• І тобі гарного дня. – відповів Віталій.

Із сусіднього номера вийшов Денис.

• О… Віталька. Вже прокинувся. Чого не розбудив?
• Я не твій прислуга щоб ходить будити тебе.
• Та я жартую. Як завжди поганий настрій. Не виспався?
• Як можна виспатися коли сняться один і тот самий кошмар. І там ще згадується про невідомого мені чоловіка у чорному костюмі.
• А може твій майбутній бойфренд.
• Ти що з дуба впав?
• Віталь. Ти сам казав, що Таня не хоче з тобою говорити і не пробачає тобі. Може Бог дав шанс зустрітися з чоловіком.
• Денисе! Знову твої жарти. І доречі, вона вже пробачила мені.
• Так… так… А детальніше? Коли ти встиг?
• У вечері на вулиці зустрів. Вийшов подихати і через деякий час натикнувся.
• У вас були любовні шури-мури.
• Ні. Вибачався. Розповів про свій сон. Говорив, що кохаю її.
• Зрозуміло надавив на жалість. І вона тебе пробачила.
• Ти дурень? Вона досі кохала мене. Ось і пробачила.
• Чесно. Після твоїх мелодрам сильніше їсти хочеться. Ходімо пожуєм трохи.
• Якщо сильно хочеться. Йди. Тебе ніхто не тримає. Сходжу подивлюсь, що там мої мама і бабуся. А особливо, як там моя мама.

Денис пішов снідати. Віталій прийшов до номерів своєї родини.

• Прокидайтеся! Всі вже на сніданку, а ви бока свої відлежуєте. – звернувся Віталій до бабусі, потім пішов до номера матусі Ці номера були поряд.
• Зараз внучку, я переодягнусь і вийду. – відповіла бабуся.
• Віталічка, не хвилюйся. Бачиш, я на ногах стою. Підемо поїмо. – сказала мати Марина.
• Мама краще, ви менше пили, а то не впевнено стоїте на ногах. – відповів Віталій.
• Сину. Не повчай мене, що мені робити.
• Я маю право. Зі своїми п’янками розбили скло в магазині. Прийщлось виплатити гроші. А чому ви мамо, не виплатили на пошкоджене майно та за те, щоб не тримали вас у в’язниці? Га..? Якщо сильно дорослі!
• Не кричи. Так голова болить.

Віталій хотів гупнуть дверима, але завадили молодші брати, які переодягнудися і вийшли із номера.

• Йдіть до бабусі з нею ідете снідати. Бо мати не має сил, навіть вийти із номера. – сказав Віталій.
• Добре.
• Бабусю. Бабусю. Ми готові йти істи. – промовили Ігор і Гліб.
• Ходімо внучата. – відповіла бабуся Людмила.

Після сніданку по старій традиції група туристів з України в якому були колеги маркетологи. Віталій та його сім’я і Денис. Разом із екурсоводом Танею поїхали на автобусі в напрямок кордону з Парагваєм до парку Ігуасу….

Приїхавши туди, Таня почала розповідати про Національний парк про річку Ігуасу, про водоспад Ігуасу. Націона́льний парк Ігуасу є національним парком в Бразилії, розташований на крайньому заході штату Парана на кордоні з Парагваєм (за 17 км від міста Фос-ду-Ігуасу). Парк вкриває площу у 185 262 га та містить один з найвідоміших водоспадів світу, водоспад Ігуасу.

Парк є однією з небагатьох ділянок недоторканого атлантичного лісу, що колись вкриває 1,3 млн км² бразильської території, проте від якого залишилося лише близько 7,3 % колишньої площі. Проголошений об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.

Віталій під час ескурсії так захопливо дивився не на водоспад, а на чарівну красу Тані. І вона під час свого розказу відволікалася на нього та посміхалася у відповідь. Таня дозволила туристам подивитися окремо різні локації. Кожен турист підходили дивитися на водоспад. Вони були дуже здивовані, коли побачили красу природи Бразилії.

Коли ескурсія підійшла до кінця. Віталій та Денис вирішили залишитися біля річки Ігуасу.

• Навіщо поспішати повертатися до отеля річка дуже зачаровує, а особливо водоспад. До водоспаду пропуску вже немає, хоть річкою помилуємося ще раз.
• Братан. Ця ескурсія більше сподобалася ніж перша. Перша була нудною та не цікавою. В цей ми біля кордону з Парагваєм та Аргентиною.
• Денис давай просто помовчимо.
• Я бачив, як ти дивився на неї голодними очима.
• Сказав же! Давай просто помовчимо. Що не зрозуміло в моїх словах?
• Вже пригласив на побачення?
• Фух. Давай просто послухаєм звуки природи. Можеш хоть хвилину помовчати?
• Добре. Добре. Мовчу.