Блискітки

Розхваленим психологом виявилася манірна мадам років сорока, з довгим прямим носом, чорнильно-чорним каре, такими ж чорними бровами і великими оливковими очима. Один тільки погляд на неї, одне тільки звучання її голосу, вселяли спокій і сприяли мирній бесіді. Месьє Кевар виклав їй суть проблеми, точніше, він розповів про те, що здавалося проблемним для нього: дочка не ходить в школу, ні з ким не розмовляє, відмовляється їсти і співає.

Лалі слухала його з не меншою цікавістю, ніж мадам Психолог, і дивувалася, як же її батько, розумний, якщо навіть не сказати мудрий, улюблений батько не бачив глибше верхівки айсберга. Невже він не зрозумів, що відібрав у неї все, що вона любила, все, чим і для чого жила? Так, він цього не зрозумів, але ось мадам Психолог здогадалася одразу ж, хоч і не чула ще всієї історії. Так само вона зрозуміла, що при батькові Лалі говорити не буде, але, для порядку, запропонувала їй висловити те, що її турбує месьє Кевару. Дівчина не сказала ні слова, тільки презирливо посміхнулася.

— Месьє Кевар, можемо ми з мадемуазель поговорити наодинці? — мадам Психолог задала запитання, що прозвучало більше схоже на наказ.

Батько Лалі поспішно пішов, окинувши на прощання дочку неспокійним поглядом. Він уже уявляв, як почує з-під дверей, що його дівчинка знову почала несамовито співати, а може і того гірше — кричати і битися в істериці. Уявив, як мадам Психолог каже, що до неї він звернувся занадто пізно і йому необхідно везти Лальєн прямо в психіатричну лікарню. Ще він сам придумав для дочки найжахливіший діагноз, який тільки йому був відомий — шизофренія. І все це за якихось секунд сорок-п'ятдесят, поки він піднімався з глибокого велюрового крісла і виходив за двері. Потім йому вже було не до думок, сівши на диванчик, біля кабінету, він щосили почав прислухатися до того, що відбувалося всередині. От тільки жодне слово не міг чітко почути.

— А тепер ти поговориш зі мною, Лальєн? — запитала мадам Психолог, коли вони залишилися наодинці.

— Якщо Ви пообіцяєте, що сказане мною не буде використано проти мене, — попередила дівчина.
— У моїх планах використовувати це лише для нормалізації твого життя, — відповіла мадам Психолог. Вона була приємно здивована, що Лалі з першого ж питання пішла на контакт.

— Тоді вимкніть записуючі пристрої, впевнена, вони у вас є, — посміхнулася юна клієнтка. — Тому що Вам належить почути дуже відверту історію.

Мадам Психолог вирішила не сперечатися, вона взяла зі столу ручку-диктофон і демонстративно вимкнула його. З самого початку вона була впевнена, що немає нічого складного у випадку цієї дівчини, принаймні, нічого складнішого, ніж старі, як світ, непорозуміння між дочкою і батьком.

Лалі справді виявилася максимально відвертою. Вона розповіла мадам Психолог про все, що привело їх з батьком до її кабінету. І, випаливши все це, на одному подисі, дівчина завмерла, втиснувшись у крісло, в очікуванні вердикту.

— Тобі необхідно стати актрисою, — було першим, що сказала мадам Психолог.
Лальєн нічого не зрозуміла.

— Так-так, актрисою, — мадам Психолог підтвердила, що Лалі все правильно почула. — Ти набагато талановитіша і переконливіша навіть за тих, хто грає в опері Гарньє. Тому що твій спектакль триватиме не кілька годин, а кілька років.

Лалі почала вловлювати суть. Наступні слова жінки в кріслі навпроти підтвердили її припущення. Мадам Психолог запропонувала їй продовжити робити те, що вона робила і раніше: знову стати зразковою дочкою, добре вчитися, відвідувати уроки вокалу і верхової їзди, спілкуватися з друзями. Зі звичайними друзями-підлітками, а не тими богемними, від 25 до сорока, які з'явилися у неї завдяки Фотографу. 

— І тільки коли ти станеш повнолітньою, хоча для твого батька ти ніколи не будеш достатньо дорослою, зможеш зняти з себе цю маску і бути ким забажаєш, — завершила свої напуття мадам Психолог.
— Так якщо для свого батька я назавжди залишуся маленькою дівчинкою, як же я зможу ..., - на обличчі Лалі з'явилася невпевненість, але вже через секунду вона змогла сама знайти відповідь на своє запитання: — Гроші! — радісно вигукнула вона. — Після повноліття я отримаю доступ до фонду моєї матері і зможу поїхати. Куди захочу. З ким захочу. Хоч моделлю, хоч стриптизеркою, хоч порно-зіркою! — розійшлася вона. 

Так простою настановою, яка подарувала дівчині надію на світле і вільне майбутнє, геніальна мадам Психолог в один сеанс розправилася з тим, що для месьє Кевара назвала "підлітковою депресією". Його здивуванню і подякам не було меж. Він оплатив на рік вперед щотижневі візити дочки до мадам Психолог. І Лалі справно відвідувала їх, відчуваючи, що ту крихку віру, яка в ній зародилася, необхідно буде підживлювати, як прекрасну, але надто тендітну оранжерейну квітку.

Лальєн вдалося пробути хорошою дівчинкою трохи більше, ніж чотири роки. А потім випадкова зустріч на концерті ZAZ знову збила її з того рівного шляху, яким допомагала їй іти увесь цей час мадам Психолог. Зустрілася вона не з ким-небудь, а все з тим же Фотографом. Після концерту Лалі зателефонувала батькові і сказала, що переночує у подруги. Колін ще була поруч і підтвердила її слова. Це було навіть зайвим, адже месьє Кевар знову навчився довіряти дочці. Після здійснення маленької змови, Лалі розпрощалася з Колін, і відправилася разом з Фотографом гуляти Монмартром. Він розповідав про те, що в нього відкритий контракт з японським модельним агентством, і йому часто тепер випадає бувати в країні сонця, що сходить. Він пестив її слух своїм оксамитовим голосом, говорячи про те, як сумував по ній і який щасливий знову зустріти, якою красунею вона виросла ... І тепер, коли вона вже досягла повноліття, він може сміливо сказати їй, що закоханий у неї.