Сію, сію, посіваю —
Всю землю мороком вкриваю.
Де ступите — мертва тінь,
Згасне сонце, зникне синь.
Річка кров’ю запалає,
Чорна хмара світ накриє.
Пити будете гнилу,
Гірку воду, мов смолу.
Хай мої метелики криваві
Чуму несуть у кожні лави.
Тисячу літ — у темній пітьмі,
В обіймах сатани самі.
А хто посміє сестер торкнутись,
Той у вогні навік заблудиться!
Крики розірвуть йому ніч,
Страх запалає, мов свіча.
Сію, сію, посіваю —
Вас ніхто не порятує!
Відредаговано: 11.04.2025