Один, два, три… перезавантаження,
Життя спалахує, мов миготіння.
Йде стирання моментів, вчинків, думок,
Та вірус минулого в душу пророк.
Він глибше вгризається, пам’ять псує,
Все, що було, у безодню веде.
Та ні, зачекай—ми ж не машини,
У нас є серця, не лише рутина.
Людина не може стерти усе,
Але може змінити, що далі буде.
І навіть якщо вірус зостається,
Я вчусь приймати, що не забувається.
Тож більше не треба мені перезавантажень,
Я створю новий день без поразок.
Нехай не зітру, нехай пам’ятаю,
Та йду далі—я це здолаю!
Відредаговано: 11.04.2025