Я літаю вище неба, вище криши, вище гір.
Я літаю вище неба - щоб всі почули мене!
Нехай всі почують мій крик відчаю.
Щоб він дійшов, до глибини сердець.
І хто грішний, нехай його серце розіб'ється,
На дрібні шматки, а душа - залишиться гнилою.
Адже хто грішний - перед Богом і Землею,
Чи не бути йому винним людиною?
І нехай Бог, його судить,
За всі гріхи, зроблені ним,
Адже без каяття - немає шляху в Раю.
А я, взлечу ще вище!
Щоб ще більше людей мене почули.
І щоб вони, зрозуміли.
Що не можна бути егоїстом.
Адже це гріх, закривати очі,
І бачити лиш краєм оком, Як все, знищенно, нашими-ж руками.
Відредаговано: 02.11.2024