Не найкращий ранок.

-Доню,Ліно,вставай! Запізнишся до школи! - долинав голос мами.

-Тільки не це! Знову ця дурацька школа?- мій сонний голос ,тільки азарту надавав для меншої сестрички Злати.

-Ти що,ще спиш?  - Злата зайшла до кімнати.

-Ще ти тільки настрій не псуй! 

- Чим саме? Віта-а-а, яка ж ти нудна!

- Дівчата,що за балачки? Злато ,сестрі потрібно до школи! Голос Мами відчувався трохи суворо. -Віталіно, запізнишся!

Я встала.  В Скільки б не лягала спати все одно не висипаюсь.Я пішла у ванну вмиватися, сестра хвостиком пішла за мною.Ми мовчки вмивалися. Але цю тишу перервав тато.

- Дівчата,у мене багато справ,я вас підвезу по дорозі.

Я хотіла піти до школи разом з подружкою,але тато настаював підвезти,тому я не змогла відмовити,Зарано надіслала смс-ку Поліні,по типу "Пробач,мене тато підкине" вона прочитала та надіслала наліпку "Ок".

- Ліно... не сварись,-Раптово гукнула Сестричка

- Що трапилось? -Відповіла я слідом.

- Твій  зошит пожувала Ося.-невинно  промовила Сестриця. Це не я ,вона його взяла сама!

- ЩОО?- Розсерджено скрикнула я. - ТАМ МОЄ ДОМАШНЄ! Я РОБИЛА ЙОГО ЦІЛИЙ ВЕЧІР!

- Віталіно,що це таке? Хіба ти гарно себе поводиш?-відмовила мама.

-ЗЛАТА ЗГОДУВАЛА МІЙ ЗОШИТ ОСІ!

- Щоо,мамо не правда! Вона сама його взяла!

-Ліно,заспокійся! Ніби це велика біда? Нічого перепишеш!

Їй ніколи мене не зрозуміти,там напевне букви Попливли! Як ж образливо,я так старалась! Але все ж я промовчала.

-Спускайтесь на сніданок. Ми з татом вас чекаємо.-сказала мама і раптово зникла.

Я навіть не дивилась на підлу сестру. Скільки ж в ній злості! Я впевнена це вона згодувала мій зошит собаці.