Холодна правда

Наступного дня Ліана прийшла в офіс, щоб забрати свої речі.
Вона несла невелику сумку з документами та особистими дрібницями, її кроки були рівні та впевнені.
Раптом почувся знайомий голос:
— Ліано… можемо поговорити?
Вона обернулася і побачила Максима, який стояв у дверях свого кабінету. Його погляд був здивований, змішаний з тривогою.
— Ти тут? — він почав, роблячи крок назустріч. — Я не знав…
— І не треба було знати, — перебила його Ліана, не зупиняючись. — Я прийшла тільки по свої речі.
Максим нахилився трохи ближче, його голос став тихішим, але наповненим емоціями:
— Ліано, я просто хочу…
— Іди до своєї Аліси, — холодно сказала Ліана, зупиняючись. — У вас вже все було. І тепер тобі нема чого мені пояснювати.
Він замер, не очікуючи такої відповіді.
— Ліано… я…
— Не намагайся мене переконати, — промовила вона рівно, дивлячись прямо в очі. — Я прийшла забрати свої речі, а не слухати виправдання.
Вона стиснула ремінь сумки і пройшла повз нього.

Ліана пройшла кілька кроків повз нього, але він зробив крок назустріч.
— Ліано, почуй мене, будь ласка… — його голос став тихішим, наповненим щирістю. — У нас із Алісою нічого не було.
Ліана зупинилася, не обертаючись.
— Нічого не було? — її голос був рівний, але ледве стримував напруження. — Тобі треба було її цілувати, обіймати, щоб я побачила все це вчора?
— Я… це не те, що ти подумала, — спробував він. — Вона просто… провокувала, і я…
— І ти не стримався, — холодно перебила його Ліана. — Ну добре. Тепер усе ясно. Іди до своєї Аліси. У вас “нічого не було”, правда?
Він відкрив рот, ніби хотів щось сказати, але не знайшов слів.
— Ліано… — прошепотів він, — я не хочу, щоб ти йшла.
Вона нарешті обернулася, дивлячись йому прямо в очі.
— Ти не можеш змінити того, що сталося, — сказала вона. — Твої слова нічого не виправлять. Я прийшла по свої речі, і це мій вибір.
Максим на мить став мовчки, спостерігаючи, як вона проходить повз.
Кожен її крок був рішучий, холодний і впевнений — і водночас залишав його без відповіді на найголовніше питання: як зберегти її серце, коли він сам все зруйнував.
Ліана вийшла з офісу.
Вона йшла вільно, але з важким серцем.
Бо навіть якщо нічого не було фізично — емоційно він її зрадив.