Розділ 3

Розкішна. Ні, супер розкішна кімната. Золоті відблиски грали на бордових шторах, підлога блищала, наче її натирали сльозами служниць. Величезне ліжко з різьбленим узголів’ям, обтягнутим темно-бордовим оксамитом, здавалося троном. На трюмо були флакони духів, коробочки, прикраси, що виблискували, як пастки.

А ще дзеркало в золотій рамі, настільки велике, що відображало навіть моє збентеження. На столику була ваза з червоними трояндами, аромат яких наповнював повітря гіркуватою солодкістю.

У цього шоу точно багаті спонсори. Або просто хороше відмивання грошей.

Зупинись, Єво, бо втечеш із власної реальності.

Костик уже відходив до коридору, але я швидко стала перед ним.

— Леді Ейво, це свавілля!

— Свавілля — це тікати від нареченої без пояснень.

— Але я не ваш наречений!

— І вам безмежно пощастило, — я схрестила руки, потім театрально всхлипнула. — Костику, ви справді мій єдиний шанс збагнути, що тут відбувається.

Він важко зітхнув, пробурмотів щось собі під ніс і, зрештою увійшов.

— А тепер, — я усміхнулась, — поясніть мені, що це за королівства, хто такі вогневики, і яке, до біса, випробування для наречених?

— Леді Ейво, — зітхнув дворецький на мою лайку.

— Скоріше почнемо, то скоріше закінчимо, — підмигнула йому і сіла на край мʼякенького ліжка. 

Тіло нагадало про себе болісним «привітом». Та я не подала виду, надто вже цікаво було розібратися в усьому.

— Існує чотири королівства. Кожні п’ятдесят років змінюється король, а разом із ним і стихія. Наприклад, у Ембрії нині править володар вогню. Найсильніша стихія, — він вимовив це з особливою гордістю.

Він почав вихваляти вогонь, певно сподіваючись, що я підхоплю його запал. Та я лише слухала і дивувалася, наскільки добре він завчив свою промову. У думках навіть похвалила їхнього сценариста. Той, без сумніву, продумав усе до дрібниць.

Отже, зі слів Костика, до цього в королівстві Ембрії був король, який володів стихією землі, до нього водною, а ще перед цим повітрям. І так стихії змінюються по колу.

Так відбувається в усіх чотирьох королівствах: у кожному з них влада переходить до монарха з іншою стихією, аби зберігався баланс і забезпечувався розквіт усіх земель.

Від усієї цієї інформації моя голова починала розриватися.

Далі він пояснив, що відбір наречених обов’язковий. У ньому беруть участь дванадцять дівчат: шість аристократок і шість простолюдинок. Король має обрати серед них найкращу.

Головне правило рівновага стихій: по чотири представниці кожної стихії.

Ці дванадцять наречених проходять випробування. Вони можуть бути пов’язані зі стихіями або ж цілком звичайні, людські. Які саме знають лише король і його наближені. Випробування тримають у таємниці до останнього.

І лише найкраща з дівчат, та, що зуміє проявити себе, отримає від короля особистий візит.

— Надіюсь він хоча б використовує засоби контрацепції, — пробурмотіла я, уявляючи, які після дванадцяти жінок за такий короткий період можна принести букети.

І я б нізащо не хотіла навіть в реаліті шоу цього робити. Але я так і знала, що  вони там в холостяку не тільки за ручки тримаються і слюнями обмінюються. 

— Та ви що, леді Ейво, навіть за такі думки короля б виставили на глум перед усіма вельможами! Наречених ретельно перевіряють, спочатку перед відбором, а потім і перед самим весіллям.

— Перевіряють? — нахмурилась я в не хорошому передчутті. 

— Вибачте, леді Ейво, такі речі не обговорюються. Ви жінка, маєте самі зрозуміти.

— На цнотливість? — випалила на одному подиху. — Тобто ви перевіряєте жінок, перед весіллям? А чоловіка не перевіряють випадково? Хто знає де була зубна щітка перш ніж її використати. 

— Леді Ейво! — зойк Костика заставив мене скривитись. — Ця розмова мені все більше не подобається. При всій повазі, я рекомендую вам відпочити. І не зупиняйте мене! 

Він рішуче підійнявся. 

— Та добре, добре, — я закотила очі. — Йдіть вже, а то від сорому скоро й пʼята точка стане червоною.

— Леді Ейво, — пролунало з докором. 

А я лише махнула рукою, коли Костик закрив двері. 

Дивна все ж задумка — ці королівства.

Пам’ятаю з історії, що навіть в Англії трон не завжди переходив мирно у спадок. Війна Червоної та Білої троянд яскравий тому приклад. Тоді, між династіями Ланкастерів і Йорків, точилася жорстока боротьба за владу, яка тривала з 1455 до 1487 року.

Класична війна за трон, яким ніхто не хотів поступатися.

Тож цим королівствам не позаздриш, мабуть, війна в них ніколи й не припиняється.

Але це все ж вигадане королівство чи не так? 

Звісно, — відповіла сама собі та відкинула будь які думки про те, що це могло б бути правдою. 

В моїй кімнаті були ще одні двері. Певно ванна. Я відкрила і знову дивні думки, що цей квест надто продуманий вліз в голову.

Мармурова чорно-біла ванна. Біля неї вся стіна застелена мохом з червоними квітами. Також стояв столик на якому було два рушника. І невелика шафка з прозором склом, за яким я бачила різні флакони.

Але ось що найбільше дивувало, то це де кран? 

Я додивилася вже і під ванною і зі всіх боків. Але знайшла лише два камінці на самій ванні. Спершу подумала, що це лише мило.

Але воно не милилось. 

Ну це справжнє знущання. Є ванна, немає води. Мені що накажете митися в раковині? Хоча й там не було кранів.

Я глянула на туалет, який до речі теж був з мармуру. Це ж які гроші. 

Думка майнула надто швидко, ніж я встигла її обдумати. 

Ні, Єво, навіть не думай, це ж туалет. 

Я похитала головою. Потрібно когось покликати. Важко відкривши двері, я виглянула в коридор. 

— Агов? Є хтось? 

Вийшла далі. Тьмяне світло факелів наче, як і ванна знущались з мене. Тільки вони миготіли, так, що я лякалася власної тіні. 

— Ейва? — пролунало позаду.

Від автора:

Буду вдячна за ваші лайки та коментарі, так, я зрозумію, що історія вам цікава ❤️