Розділ 6

Весь перший курс міжнародного університету трьох світів зараз писав контрольну з основ сновидінь. Звісно вчителі знали, що сьогодні у студентів буде вечірка, тому навмисне якнайдовше затримували студентів, що ледь могли всидіти на місці.

   Ліка теж страшенно нервувала, але старанно робила вигляд, що їй байдуже.

   -Як називаються три світи? -Прочитала вона перше і зовсім легке запитання, рука сама вивела криві букви, -«Де ре», «Де стеларіум», «Де тенебріс», -Дівчинка вчиталась у написане і перейшла до наступного запитання, -Перечисліть всі факультети МУТС і розкажіть про їх діяльність, -Рука знову самотужки написала відповідь, Ліка навіть не вдумувалась.

   -Назпіть всі властивості «arma tenebris stellas», -Запитання починались все складніші, але залишались не надто складними.

   -«arma tenebris stellas» зброя що має лише одного власника.. -Рука продовжувала щось писати, коли Ліка знову занурилась у свої мрії.

   -Студентка Лікерія Місячна! -Вирвав її з мрій голос вчителя, -Ви вже закінчили?

   В класі почулись тихі смішки, Ліка розсіяно поглянула на листок з контрольною де справді були всі відповіді, -Так закінчила, -Вона не встигла прочитати написане, адже аркуш вмить опинився в руках у Степана Сергійовича. 

   -Можете йти.

   Ліка помітила, що ледь не першою здала роботу, тому залишилась чекати на подруг.

   -Ми в їдальню чи одразу в кімнату? -Поцікавилась Катя.

   -Ідемо одразу в кімнату, -Відповіла надто схвильована Соня, дівчинка переживала, оскільки хотіла скласти враження на Ігора.

   Вже у дванадцятій ночі три подруги востаннє поглянули на себе у дзеркало: Ліка одягнула чорну сукню, шкірянку і чоботи на шнурівку, а також розпустила волосся, зараз вона була схожою на Роксану і виглядала значно старшою ніж було насправді, Соня була в чорних джинсах і шкірянці, а Катя обрала світло-рожеве плаття, світлі локони неслухняного волосся спадали на плечі.

   -Ну все, ходімо, нас вже напевно чекають, -Рішуче сказала Катя.

   На коридорі справді вже чекали одногрупники, перший курс заздалегідь домовився піти разом. Всі помітно нервували, але намагались приховати це. Ліка трималась осторонь від групи, вона занадто занурилась в свої думки і навіть не слухала схвильованих перешіптувань друзів. Що скаже Макс коли побачить її? І чи скаже щось? Думки, зводили дівчинку з розуму.

   Гучна музика звучала по всьому поверху старшокурсників, а в середині просторого приміщення було багато студентів, що танцювали або сиділи на чорних диванчиках і пристрасно цілувались, біля паралельної стіни стояли столи зі закусками і випивкою, -Не дивно, що першокурсників запросили вперше, -Хмикнула Ліка. Дівчинка відійшла в сторону столиків, щоб краще роздивитись присутніх.

   -О, Місячна! -Підійшла до неї Світлана, -Ти як? Чудово виглядаєш! -Вона намагалась перекричати музику.

   -Дякую, ти теж, -Ліка поглянула на короткий чорний топ і сині джинси, фігура в Світлани була саме такою про яку мріють більшість дівчат: величезний бюст і попа, та надзвичайно тонка талія.

   Пройшов деякий час перед тим як Ліка нарешті відшукала поглядом Макса, він тримав за руку якусь дівчину і тягнув її до тих самих чорних диванчиків. Вона як зачарована дивилась як він цілує її, а потім кидає насмішлий погляд на Ліку. Музика зупинилась, а в центр вийшов одногрупник Макса.

   -І як тобі видовище? Заплачеш? -Звернувся він до Ліки, присутні зібрались в коло. Хтось просто усміхався, а хтось не стримувався і відверто реготав. 

   -Ти про що? -Розгублено запитала дівчинка.

   -Макс, поділишся секретом? Кожного року ти виграєш спір, -Продовжував сміятись хлопець.

    -Який спір? -Запитала дівчина, що нічого не могла зрозуміти, у відповіді вона почула лиш нову хвилю смішків.

   -В їхньої компанії спір, реакція якої першокурсниці буде найбільш цікавою той і виграє. Макс навмисно покликав перший курс, щоб всі бачили.. тебе…-Викрикнула якась дівчинка з натовпу, але не договорила, бо засміялася, вона явно була напідпитку.

   -Зрозуміло, -Посміхнулась Ліка, в цей момент на неї мов відро крижаної води вилили, дівчинка неприродно випрямила спину і зухвало підняла погляд, -Шкода, але мені доведеться вас розчарувати. Вистави не буде, -Вона ще ширше посміхнулась і підійшла до байдужого хлопця.

   -Дякую, що запросив нас на вечірку, мені сподобалось, -Вона нахилилась ближче, щоб почув тільки Макс і добавила, -Це було настільки низько, що вся симпатія зникла через не бажання опускатись до твого рівня, -Вона заглянула у чорні очі і відійшла, -Раз усі чекали вистави, а її не буде, то я піду. Байй, - Розвернулась і помахала вона рукою присутнім. 

   Перед виходом Ліка спіймала винний погляд Світлани, але лише криво усміхнулась. Коридори були безлюдними і тихими, дівчина дозволила собі зігнутись і дивились в підлогу, оскільки не очікувала влетіти в когось.

   -Ой, -Скрикнула і ледь не впала дівчинка, але її впіймали.

   -Пробач, -Вона підняла погляд на власника веселого голосу.

   Хлопець білозубо посміхався, показуючи світу клики. Руку він занурив у довге волосся червоного кольору, навіть зібране у високий хвіст воно закінчувалось трішки нижче середини спини.

   -Я Юрджин, Юрджин Напісонячний, проте тут всі називають мене Юркою, більшість студентів слов’яни, тому їм так простіше, -Життєрадісно посміхався хлопець, він був на дві голови вищий за Ліку і їй довелось задерти голову, щоб дивитись в зелені очі і на розсипане по обличчю ластовиння.

   -Лікерія Місячна, можна просто Ліка, -Посміхнулась вона у відповідь, але спіймала враз похмурнівший вираз обличчя, -Я тебе раніше не бачила, ти з якого курсу? І так, я та сама дівчинка на яку був спір, -Одразу зрозуміла вона.

   -Мене залишили повторно, тому зараз я однокурсник Макса, але був на завдання і тільки недавно повернувся. Ти як? -Стурбовано запитав хлопець.

   Ліка вже хотіла відмахнутися, коли зрозуміла, що по щокам течуть гарячі сльози, -Дивно, -Прошепотіла вона і торкнулась рукою щоки, щоб переконатись.