https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1790774932_1.png
Там де живуть слова
31. Моя дружина
У моєї дружини — коси руді,
Наче листя в кінці листопада.
Густі, пишні... Я бачу тоді,
Яка ж вона гарна і ваба.
Вона більша за всіх мені втіха,
Ну не дарма ж дружина моя!
З нею поруч зникають усі перепони й лиха,
Бо рідна вона, бо вона — це я.
Спить єдина, долоню підклавши під скроні,
Я милуюся тихо, бережу твій спокій:
«Спи, кохана, — шепочу в нічній тишині, —
Моє руде диво, люд підійдений, рідний мій...»
У моєї дружини — коси руді,
Наче листя в кінці листопада.
Осінь з нею — як сестри близькі й молоді.
Люблю осінь, а вній — тебе, моє щастя й розрадо!
Відредаговано: 16.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
