Там, де живуть думки

Ліс

Ліс – звучить потаємно, загадково.

Але доволі цікаво.

Думаючи про нього, уявляю собі 

таємничість, покриту мохом,

поки не зайдеш так і не усвідомиш,

що всередині.

Та коли наважуєшся, не можеш

відвести погляду від величі та краси.

Так само і з людьми.

Не бійся пізнавати їх,

бо за кожною закритою душею

може закриватися та маленька дитинка,

яка так щиро та наївно мріє

відчути себе потрібною, бажаною та любимою,

проте настільки зранена,

що боїться в це повірити.

Що яким би глибоким не було те бажання,

страх моментами перемагає хороші наміри 

оточуючих.

Та найголовніше в той момент – піти туди,

де страшно, та впустити

в темноту страху того, 

Хто по-справжньому прагне

побачити твою душевну зранену дитину.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше