Вночі світять зорі.
Десь там – мала Ведмедиця.
а ось там – Оріон,
там, десь далеко, – Пегас.
Щось знайоме, а щось – навпаки:
доволі незвідане та водночас цікаве.
Небо – ніби все зрозуміло,
та насправді залишається незвіданим материком.
Але якже цікаво спостерігати за Чумацьким шляхом,
правда ж?
Буває, ідеш вулицею,
такою рідною та знайомою,
але кожного разу знаходиш у ній
щось нове та не звідане.
Так і в житті.
Все незвідане стає частиною дороги.
Щось залишається незрозумілим,
а щось залишає по собі слід досвіду.
Відредаговано: 01.10.2026