Глава 11 Завдання від короля

Павлина та Лейміра увійшли до королівського палацу. Великі зали й позолочені колони навіювали повагу, але дівчата не відволікалися на розкіш — перед ними стояло важливе завдання.

Король Фермтійсій Третій привітав їх і прямо виклав ситуацію:

— Учора до посольства прийшов хлопець, як дві краплі схожий на посла Ярослава Смегга, і стверджує, що насправді це він, а його місце зайняв самозванець. Ваше завдання — встановити, хто з них справжній посол, а хто ні.

Детективки кивнули, не питаючи зайвого. Вони знали, що від їхньої роботи залежить дуже багато.

Після отримання завдання Павлина запропонувала почати зі Смеггів. Вони з Леймірою прибули до родини, щоб дізнатися про “сина”.

— Чи не помітили ви нічого дивного в його поведінці? Звички, смаки, ритуали? — запитала Павлина.

Смегги дружно похитали головами:

— Ні, нічого такого, все як завжди.

Детективки зрозуміли: вони говорили правду, але й правду приховували.

Коли детективи пішли, Смегги залишилися наодинці. Їх погляди зустрілися, і мовчання відразу перетворилося на обговорення.

— Що ж сталося? — запитав Райтін.

— Я не знаю всіх деталей, — відповіла Куделя, — але це точно він — не наш син.

— Значить, треба діяти швидко, — сказав Райтін. — Як нам прибрати справжнього Ярослава до того, як він зустрінеться з Павлиною?

Вони по черзі продумували шляхи: підступи, хитрощі, способи обійти охорону. До плану долучилися й Ольвійти — Мерфіста і Мерілон.

Було ясно, що Ярослав під вартою, і добратися до нього буде непросто.

Тим часом Ярослав сидів у кімнаті затриманих, згадуючи події: як його привезли, як допитували, як почув про самозванця. Серце стискалося, але він не втрачав надії.

— Вони повинні з’ясувати правду, — шепотів він сам собі. — І тоді я займу своє законне місце, а самозванець опиниться у в’язниці.

Його думки обережно пересувалися від надії до стратегій, від тиші камери до планів тих, хто вже розпочав свою гру. І попри все, всередині світилася впевненість: правда обов’язково вийде назовні.