Там, де закінчується вона — починаюсь я
Глава 3
Я не ріс без батька — він у мене був.Просто в дитинстві я був неслухняним, завдавав багато шкоди.Мій старший брат був спокійним. Поруч із ним я здавався ураганом, який може знищити все. Батьки не мали на мене впливу, і тоді батько прийняв рішення віддати мене у військовий ліцей.А вже в інституті я здобув військову спеціальність.Генерал продовжував нараду.Про підрозділи.Про координацію.Про накази.Про переміщення.Я слухав. І не знав, що зовсім скоро в моєму житті з’явиться людина, яка не матиме жодного відношення до цієї системи.
Стук у двері.
— Заходьте, — промовив Андрій Васильович.
Двері тихо відчинилися, і голос, ніжний, спокійний, але з якимось невидимим магнітом, проник у кімнату:
— Ви вже закінчили?
Вона увійшла, і світ навколо здався іншим.Русяве волосся спадало легкими хвилями.Очі — сірі, холодні. Вона не була у формі. Вона не була частиною цього світу.І саме ця чужість, ця незалежність, цим і розбивала мій внутрішній порядок.Я завмер, і навіть не знав, з чого почати.Вона просто була. І цього було достатньо, щоб усе, що я вважав стабільним, почало хитатися
#4693 в Любовні романи
#1106 в Короткий любовний роман
#501 в Різне
Відредаговано: 23.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
