Там, де Світло покохало Демона

Глава 4. Дівчина, яка бачила душі

Міранда виросла далеко від старого замку.

Вона не знала всієї правди.

Але її дар ставав сильнішим.

Вона могла торкнутися людини і побачити її спогади.

Могла відчути біль тварини.

Могла почути шепіт духів.

Та одного вона не розуміла:

чому у її снах постійно з’являвся один чоловік.

Темне волосся.

Очі кольору ночі.

І дев’ять хвостів за його спиною.

Кожного разу він стояв далеко і говорив:

— Не бійся мене.

А в цей час у горах прокинувся той, кого чекали століття.

Техьон.

Дев’ятихвостий куміхо.

Демон, який поклявся більше ніколи не кохати.

Він не знав, що дівчина зі снів — остання з роду Світла.

Вона не знала, що чоловік, який приходить до неї у снах, — той, кого її предки називали ворогом.

Але доля вже зробила свій вибір.

Бо іноді світло народжується не для того, щоб знищити темряву.

А щоб знайти в ній людину.

Подобається

#1408 в Фентезі
#4435 в Любовні романи
#1057 в Любовне фентезі

Відредаговано: 26.09.2026