11 частина

Минув ,рік, Тереса і Остап, стали справжніми,господарями.   Одного ,прекрасного, дня ,  Тереса , народила ,сина  , Остап , 

радів.   Але ,Тереса, задумалась, бо потрібно ,було, сповістити, батьків ,  що вони стали дідусем ,і бабусею,.  Повернувшись ,з лікарні,  Тереса, вирішила ,розводити ,до матері, і сповістити про це.   Як гадаєш ,Остап  що вони ,скажуть ,чи зрадіють, адже , я цілий рік ,з ними не розмовляла-- задумливо мовила Тереса.    Думаю ,ти повинна, про це сказати, до речі ,мої батьки ,їдуть, на христини, з Італії ,до нас-   сказав Остап.         Тереса набравшись, сміливості,  позвонила, в Італію.    Підняв ,батько, телефон.   Тату! - вигукнула ,в телефон Тереса,  це я Тереса.   Що ! прогримів, у телефон ,сіньйор ,-  у мене немає дочки,  якщо приїдеш в Італію тодій ,поговорим. І у телефоні, пішов довгий гудок.                                                 Остап, вони й досі гнівається ,на мене-- з плачем, говорила Тереса.     Дитина підросте,  і ми поїдемо, відвідаємо їх -- заспокоював їїОстап.                Прийшов ,день христини,  взявши ,у селі , за хресних, найкращих друзів,  пішли у церкву ,христини, дитину, хлопчика ,нарекли, ім'ям  Алесандро,   христини ,вдалися на славу .                        Тереса, раділа ,сину, вона ,часто , у теплу, пору року, возила , його в гай, де чути, було ,спів пташок,особливо,навесні, а найдуще ,як зауважила, співав ,соловей.    Тереса , возячи у ,візку , свого ,сина, роздумувала, про  солов'я,, заради ,якого покинула Італію , про жорстокість батьків, і про  те місце, яке їй ,досі здавалось ,раєм, але журба ,десь далеко, краяла ,її серденько, бо батьки не розділили ,знею радості, народженя, сина ,процвітаючий ,виноградник,  і вина, які настоятись ,у льоху.                                                 Остап,  працював, у кабінеті, він був , управителем,усього, його ,сири з козиного ,стада, відправлялись,  по усій Україні, і за кордон, в Австрії, Німеччини , а разом ,і з сирами ,і вина.               Остап, мовила,до нього Тереса.  - може поїдемо, в Італію,  відвідаємо ,батьків.                             Ти  права, ми ж не були, та ,кілька років, Ось дивись, який ,Алесандро ,великий ,він навіть ,не знає, своїх, бабусю, і дідуся  -! вигукнув Остап.                До речі, мені звонив,  Алекс, він ,сказав ,що в ресторані, хтось ,здер вивіску ,Там де співає соловей,   задумливо мовила Тереса .   Невже , це могла зробити,моя мама, ти ж знаєш що вона зробила  коли ,я ще була там,дивно. ,через стільки ,років     сказалаТереса.                                                                          Сіньйоро Тересо    несподівано вчувся голос, одного,з робітників її, виноградниках,  ваш син, йому ,погано,  ідіть ,сюди.     Тереса бігла , з Острахом, стрім голов , куди біг робітник, за розмовою,з Острахом, вона забула про нього, а тепер,серце розривалось ,від хвилювання.                       У , рядах виноградника , лежав їїАлесандро, а над ним,купка людей,  Синку,!! кричала Тереса. Остап, підбіг, взяв ,його на руки, і поніс, у машину, хлопчик,лежав ,нерухомо, наче спав, Тереса з Остапом, їхали,  швидко ,алеж це ,село,до райцентру, далеченько,                                                            Але врешті, решт, приїхали, вони, лікарі швидко ,взялись,за нього, забравши, у палату.             Тереса, плачучи, Остап ! що зним, Остап ,заспокоював, їїяк міг.  Через деякий, час ,вийшов лікар, і сказав, __З хлопчиком,все буде добре, ми промили, желудок,  це,   отрава,  .                                                                            Тереса ,зрозуміла, адже Алесандро ,скуштував щойно,покропленого, винограду,  коли лікар сказав, що  ,про аналізи.  Але , все обійшлось,добре.І Тереса і Остап,  через кілька день, повернулись ,у  маєток .                                             Хлопчик ,ріс ,цікавлячись, таким  прекрасним ,світом, який влаштували ,йому батьки .     Алесандро ,ріс серед ,кіз які безперестанку бекали,  на галявині де паслиси їх пастухи, серед, виноградників, з яких звисали, грона ,білого ,червоного,винограду, а також лелек, які клекотали ,ранньою весною, і теплим  літом, це був ,його світ,він і уявити ,неміг, що існує інший,світ, Італія ,незвичне, словом, про яке питав, раз,у нас у Тереси .  А вона ,згадувала, і все дужче , хотіла ,показати ,сину країну в якій , народилась і виросла,