10 частина

Якусь мить ,Галина дивилась ,на свою дочку Терему , і невпізнавала її , думаючи, невже це моя дочка хіба ,я так її виховувала , Тереса перервала роздуми Галини, голосно сказавши - мамо я спізнююсь на літак.     Зрозуміло, --; тихо сказала Галина, і вийшла, ішла ,швидко витираючи ,сльози, Галина ,всіла ,в машину, і поїхала,                       Остап ,яка я щаслива, ми знову ,опинились там , де  мені ,так сподобалось  це ,місце, село Стожари, ;  Остап підійшов до ,Тереси, обнявши її тихо сказав, - Тересо , я стою піду ,на край ,світу,  Європа, стільки  країн як ній, є стільки, земель,  а ця земля, Україна , завжди для ,нас буде, особливою,  бо наше коріння там, нам ,пора.                 Тереса,  і Остап, уже були ,в літаку, вони ,знову ,летіли,туди в це ,особливе для неї, місце.    Через, кілька, годин, вони ,вже були, в Україні.                           Взявши ,таксі , Тереса ,і Остап ,поїхали ,в Стожари,  там їх зустрів ,Андрій , друг , який для них , був як рідний.     Нарешті ще трохи ,і наша ,ферма, виноградник, будуть ,наші, - щасливим голосом, мовила Тереса .                                                    На них ,уже чекав ,власник Іван Степанович, - ходімо, в кабінет, підпишемо, договір ,купівлі, продажу,  Тереса, з Остапом ,виконали ,всі умови, поставивши, підписи, і маєток, опинився ,в Тереси з Остапом.       Нарешті, тепер ,все наше-! щасливим, голосом вигукнула ,Тереса.                            Тереса ,з Остапом  ходили розглядали , маєток, за цей, час він ,прекрасно ,зберігся, виноградник , буяв, наливаючи ,грона ,солодкого, білого ,і червоного,винограду,   а  ферма, вщент ,була заповнена , стадом ,кіз,  з чого раділи, Тереса ,з Остапом, особливо, раділи, ставку, де буяли ,верби ,недалеко, сади , фруктові, дозрівали, а в них я завжди,  було ,чутно ,спів ,пташок, які гніздилися ,там, Тереса ,впізнала, спів солов'я, з чого дуже зраділа, тепер , у Тереси з Остапом, появились, обов'язки, їхнє господарство, розцвіло,з новою, силою.