Тереса ,місяцями не приїжала до матері ,і батька. Одного ,прекрасного дня, до Тереси зателефонував ,друг з України ,з цього села, де була Тереса. Андрій це ти, вітаю, !- вигукнула Тереса від несподіванки. Так це , хочу тобі повідомити, що твій виноградник, і ферма, продає власник ! веселим голосом сказав Андрій. У Тереси ,щось защеміло ,в грудях, це її можливість викупити ,ферму, і виноградник ,і повернутись ,в Україну ,туди де так співають,соловї, весною, згадуючи, про щасливі, дні там проведені. Тересо ,ти чуєш!- кричав Андрій, через телефон,.. Тереса ,була в задумі . Андрій, я їду я їду в Україну, я хочу викупити, виноградник ,і ферму, я хочу, стати повноправним ,власником. !- раптом вигукнула Тереса. Вони домовились. Тереса,з Остапом, збирались в Україну, Тереса, була щаслива, нарешті ,вона повернеться ,до місця ,яке йй так сподобалось, і байдуже що це село, вона хотіла ,затишку ,серед природи ,якої її ,так,бракувало в Італії, де бачила лише ,величезні,хмарочоси, і безліч машин, її вабило, те особливе,місце . Речі були, зібрані,раптом ,хтось ,позвонив в двері ,Тереса відчинила, це була Галина. Доню чому, ти не заходиш ,до мене, я ж твоя мати!-- жадібним,голосом ,промовила Галина ,заходячи в кімнату, озираючись ,Галина ,побачила ,зібрані чемодани, зрозумівши ,шо Тереса їде. Куди,ти їдеш, Тересо?- запитала Галина, пильно глянувши ,Тересі в очі . В Україну!-- твердо мовила Тереса. Знову туди, !- сердито мовилаГалина. Що ти там,загубила ?-- кричала Галина . Мамо,не смій на мене, кричати, я так вирішила!- сказала Тереса. Галина не могла ,повірити ,що Тереса ,знову їде ,в Україну. Дивившись на дочку, ьлагальним поглядом, але Тереса була незворушною, і це розуміла Галина.