Тереса , змушена була повернутися в Італію. Батьки зробили все, щоб вона повернулась. Тереса з Остапом, поїхали в свою квартиру. Галина незнаходила собі ,місця . Я поїду, і заберу її, подумавши це ,вона всіла в свою машину, і помчала до Тереси. Тересо відчини ,горланила ,в двері Галина. Відчинила ,покоївка. Сіньоро що ,сталось? Чому ви грюкаєте в двері, ! вигукнула покоївка ,відчиняючи двері. Тереса ! де моя дочка! кричала Галина. Вона ,поїхала, з чоловіком, у свій ресторан ,там у неї ,справи !-- відповіла покоївка. Ясно!- вигукнула Галина, і помчала, до ресторану. Підїхавши, до ресторану, Галина, вже хотіла, зайти,до нього ,та раптом ,помітила,вивіску, над дверима,--. Там де співає, соловей,. Побачивши ,назву, ресторану, Галина , з лютою ,ненавистю, зірвала, вивіску, щоб нічого ненагадувало , про країну, в якій народилась, і виросла, тепер вона італійка, це для неї ,головне. Галина, зайшла в ресторан, там вона, побачила багато,українців, які розмовляли, рідною мовою. Тереса ,була там, побачивши Галина, вона розвернулась, і покрокував, до свого кабінету. Галина, пішла за нею,. Тересо! вигукнула Галина. Доню ,чому ти не приїжаєш, до мене, як ти можеш , не відвідати, мене? кричала Галина. А чого, ти хотіла, ти сама вина?-- закричала Тереса. І зайшовши ,в кабінет, Тереса швидко зачинила, двері, замкнувши. Тересо відчини,!-- кричала,Галина стукаючи в двері, та марно. Галина, поїхала ,в клініку, де працював, Роберто. Вірвавшись в кабінет. Закричала Галина.. Роберто, треба щось робити, Тереса. не хоче ,спілкуватись з нами, ми у глухому куті, розумієш, треба щось робити!-- сказалаГалина. Гаразд, я придумаю, позвоню, до друга, !- сказав Роберто. Галина заспокоїлась ,поїхала до дому, Тим часом, Тересі повідомили, що хтось зірвав ,вивіску, ресторану,над дверима перед входом. Тереса ,побігла ,поглянувши, подумала хто це, міг, бути. Мама, та це ж ,вона могла ,це зробити, чому чому вона, така жорстока, подумала ,Тереса. Через,кілька хвилин, вивіска ,стояла на своєму ,місці.