Зранку , мама Тереси відчинила кімнату ,і увійшла з тацею, на таці був апельсиновий ,сік і печиво. Тереса прокинулась від сну, Я принесла поснідати, - сказала Галина. Ну вибач ,Тересо ти моя єдина дочка , ти це розумієш, я хочу щоб ти була ,тут поруч ,зі мною--! говорила Галина. Мам чому б тобі ,не поїхати зі мною--! сказала Тереса. Куди куди їхати, в цю глушину я не дозволю, щоб , ти зруйнувала собі життя, там нічого немає, країна на межі, там завжди ,люди жили бідно, тут ти досягнеш ,висот, ти розумієш-! сказала Галина. Алеж ,мені подобається, там в Україні, --! сказала Тереса. Все, я не хочу, про це говорити, -! крикнула Галина. Галина, дверей вже ,не зачиняла, коли вийшла. Цим скористалась, Тереса, вийшла, чорним ходом, опинившись на подвір'ї, всіла в свою машину, і поїхала до ,Остапа. Тереса, звонила до матері, з квартири, Остапа, і цим вона дала ,зрозуміти Галині, що вона нічого не вдіє. Тереса, владнала справи в ресторані.. Остап, домовився , з отцем про шлюб, і вони одного,дня обвінчались таємно. Тереса повідомила, батьків ,що одружилась. На що ,вони не були у захваті. Тереса з Остапом, збирались їхати ,в Україну, там,їх чекали, справи . По телефону ,вона попрощалась,з батьками, і виїхала. Прилетівши, в Україну, вони помчали, н свою, ферму, і виноградник. Якраз ішов ,збір винограду, Тереса раділа ,такому врожаю, а Остап ходив, по фермі, і оглядав скільки, вироблено, сирів. Робота ,тривала, поки одного дня ,приїхали її батьки.